В другій половині ХХ ст. в Шепетівці налічувалось 41 підприємство на яких працювала більша половина дорослого населення 50-тисячного міста, продукція славилась далеко поза межами області і навіть країни. Та з приходом жорсткої конкуренції на ринках збуту, на початку ХХІ ст., багато з них не витримали натиску. Одні перепрофілювались, інші працюють на мінімальних потужностях або ж зовсім припинили свою роботу, залишивши у споживачів лише ностальгічні спогади.

Історія Шепетівки – це сукупність історій людей, подій, підприємств, які переплітаючись, створюють неповторний життєпис міста. Шепетівський цукровий комбінат – перше промислове підприємство нашого міста – почало роботу з далекого 1846 року і впевнено продовжує свою виробничу історію успіху.

До середини ХІХ століття Шепетівка була невеличким приватновласницьким містечком Заславського повіту Волинської губернії Російської імперії. Належало воно князю Є. Сангушку. З 1846 року Шепетівка переходить у володіння Марії Сангушко – онуки князя Сангушко, якій він підписав дарчу грамоту. У 1859 році Марія Романівна Сангушко виходить заміж за графа Альфреда Потоцького. Населений пункт Шепетівка стає власністю графа Альфреда Потоцького і стає центром управління великими графськими маєтками загальною площею 105 тис. десятин. У 1889 році, після смерті Альфреда Потоцького, містечком заволодів його молодший син Йосип. Потоцькі володіли містечком до 1917 року.

На численні звернення пенсіонерів області головне управління Пенсійного фонду Хмельниччини надає роз’яснення щодо порядку проведення перерахунку пенсій з 01.05.2020 року.

На торішніх парламентських виборах Олексій Жмеренецький балотувався від партії «Слуга народу» на 190 окрузі й за кількістю голосів випередив попереднього мажоритарника від Хмельниччини Романа Мацолу. Відповідно нині він представляє у парламенті інтереси жителів Славутського, Полонського та Шепетівського районів.