В експозиції Музею пропаганди зберігаються унікальні зразки технічного антикваріату, які демонструють еволюцію пристроїв для відтворення звуку. Від громіздких грамофонів кінця ХІХ століття, що вважалися ознакою статусу та багатства, до компактних патефонів, які зробили музику мобільною та доступною для ширших мас.
Надувний човен зручно брати із собою на річку, озеро чи заміську поїздку, адже у складеному вигляді він займає небагато місця. Водночас транспортування потребує уваги: неправильне пакування, надмірний тиск або ненадійне кріплення можуть пошкодити матеріал. Щоб судно без проблем пережило дорогу та було готове до використання на водоймі, важливо правильно підготувати його до перевезення.
Старший сержант Національної гвардії України з військової частини 3043 (м. Нетішин) з позивним «Охота» розповів про свій бойовий шлях на найгарячіших ділянках східного фронту. Військовослужбовець провів 73 дні на передових позиціях Покровського напрямку під артилерійськими обстрілами та авіаударами, пережив спробу ворожого полону, поранення і після реабілітації продовжує службу.
У місті Ізяслав вже протягом десятиліття електронні дзвони Костелу Святого Йосипа щодня орієнтують місцевих жителів у часі. Комплекс костелу та монастиря ченців-лазаристів є діючим храмом і пам'яткою архітектури національного значення, а його звукова система не лише вибиває години, а й лунає особливими мелодіями тричі на день.
24-річна ветеранка та бойова медикиня Діана Калюжна з Ізяслава, яка присвятила військовій службі шість років і втратила на війні чоловіка, відкрила власну службу пасажирських перевезень. Таким чином жінка виконує останнє прохання полеглого чоловіка Артура — «жити за двох», а також долає наслідки психологічної травми та розвінчує стереотипи про жінок за кермом.
10 вересня 1923 року народилася Марія Римик (діяла під псевдонімами «Маруся», «Наталка», «Марія») — легендарна постать українського визвольного руху середини XX століття, зв’язкова Центрального Проводу ОУН та особисто Головного Командира УПА Романа Шухевича.
Рівно сто років тому, у серпні 1926 року, видатний український мистецтвознавець, етнограф та музейник Данило Щербаківський відвідав Ізяслав, Шепетівку, Славуту та навколишні містечка й села в рамках наукової експедиції. Побачена руйнація унікальних архітектурних і культурних пам'яток лягла в основу його резонансної статті «Культурні цінності в небезпеці», яка стала останнім відчайдушним закликом вченого на захист української спадщини.
Майстриня з Ізяслава Оксана Житинська за шість місяців відтворила 88 старовинних українських прикрас із бісеру. Серед її найпопулярніших робіт — кольорова репліка силянки Лесі Українки, зображеної на 200-гривневій купюрі, а також точні копії музейних експонатів із різних регіонів України.
Жителька селища Білогір'я Анастасія близько пів року перетворює використані боєприпаси на артоб'єкти. Жінка розмальовує гільзи, тубуси та виготовляє брелоки, які реалізують на благодійних аукціонах для потреб Збройних сил України. У такий спосіб вона не лише допомагає фронту, а й долає біль невідомості після того, як її чоловік зник безвісти на Харківщині.
Вони познайомилися у соціальних мережах, пережили коротку відпустку після госпіталю та побудували сім'ю на відстані. У серпні 2024 року воїн Артем Галкин зник безвісти поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині, а в грудні 2025 року збіг ДНК остаточно підтвердив найгірше. Вдома на нього так і не дочекалася новонароджена донечка, про вагітність Юлії Артем так і не встиг дізнатися. Про перше знайомство, місяці виснажливих пошуків, фатальні помилки свідків та любов, яка долає смерть, шепетівчанка Юлія Галкина розповіла у своїй відвертій і болісній історії.
Сайт міста Шепетівка ©2005-2026
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua