Yana

Чому ж тоді, володіючи такими точними даними, газети не вдаються до привселюдного розкриття таких правопорушень? Конкретні імена, прізвища, цифри, а не пусті переливання з пустого в порожнє.
Не можу говорити на рахунок району, а з міста цілком реально потрапити на область. Далі - зась, частіше всього.

"онуки колишньої партноменклатури" - не плутайте грішне з праведним; "і діти теперішніх бізнесменів, яких доволі навчається в школі-ліцеї" - складається враження, наче в інших школах дітей багатих батьків немає.

Чудово. Всі ідіть в бурсу. Не маю нічого проти, слава робітничим професіям! Але сама не хотіла б навчатися і працювати так. І суть не в тому, щоб уявляти себе дорослим. Припустимо, я лишаюся в місті і починаю заробляти гроші. Питання: хто мене після школи куди візьме? Інше питання: що тоді значить слово "спеціаліст", якщо для того, щоб працювати на нормальній роботі не треба буде навіть мати додаткової фахової підготовки. Не всі народжуються геніями, а працювати потрібно, маючи знання чи навички. Да, сьогодні є багато випадків, коли людина, особливо в дорослому віці, отримує вищу освіту для галочки, інакше не має права займати керівну посаду. Але, люди, ми рвемося в Європу? Я бачу це так, що навчання - основа для професії.
Звісно, я можу помилятися. Але мої погляди налаштовані на те, що освіта - це необхідне в моєму житті. Потрібно поїхати з міста, повчитися, спробувати жити самій, не обов'язково у гурті в общазі, намагтися чогось досягти. Скажу більше, університет - моя надія на успіх, бо я думаю, що без вищої освіти я нічого не варта.

Я згодна, що вища не виправдовує себе завжди, але ж не відмовлятися зовсім.

Дуже цікаво, що ви пропонуєте? Відразу після школи іти в ЖКХ на роботу? Чи куди всім старшокласникам після закінчення навчання діватися? Університетська освіта - це час, за який можна точно визначитися, чого хочеться від життя і, по-моєму, трішки йому повчитися. А на рахунок того, що не всі працюють за професією, то так, не відразу вдається влаштуватися, але все ж, "надія є". Знаю випадки, коли знаходили роботу за спеціальністю через певний час після отримання диплома. А взагалі, знаєте, університет чи інститут, а все ж спілкування з колом розумних людей ще ніколи нікому не завадило. Певно, що не всі особи виправдовують своє звання освічених, але такі є. :-)
І ще: ніхто зі студентів не згодиться викинути свої студентські роки з пам'яті. А я теж хочу відпити з цієї чаші. То хіба воно того не варте? ;-)
Тому, я за вищу освіту. Як-не-як, а розум ще ніколи не був зайвим. І досвід теж. Тим більше, не хочеться так різко обривати дитинство трудовими буднями. :roll: