Обставини справи та рішення Шепетівського суду
Звертаючись до суду, жінка вказала, що з 2017 року проживала з чоловіком спільно без офіційної реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, мали єдиний бюджет та виховували двох спільних синів. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік став на захист України, а 15 червня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Визнання факту спільного проживання знадобилося жінкам для набуття офіційного статусу члена сім'ї зниклого безвісти захисника та реалізації соціальних прав і пільг. Шепетівський міськрайонний суд задовольнив заяву мешканки району в повному обсязі.
Скарга Міністерства оборони та висновки Апеляційного суду
Міністерство оборони України оскаржило рішення суду першої інстанції, стверджуючи, що встановлення цього факту нібито не породжує для заявниці юридичних наслідків та не створює права на отримання грошового забезпечення військового.
Проте Хмельницький апеляційний суд відхилив аргументи оборонного відомства, зазначивши, що Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» прямо зараховує осіб, які спільно проживали без шлюбу та були пов'язані спільним побутом, до категорії членів сім'ї. Зокрема, встановлення цього факту дає заявниці законні права на:
- отримання достовірної інформації про місце перебування чоловіка, обставини його зникнення чи загибелі та хід розшукових дій;
- соціальний захист та належні виплати, передбачені законодавством України для родин зниклих безвісти військовослужбовців.
Загалом суд констатував, що заявниця надала належні докази тривалого сімейного життя з воїном. Постановою апеляційної інстанції у справі № 688/5857/25 рішення Шепетівського міськрайонного суду залишено в силі.
