Окорський Р.В. народився 18 серпня 1979 року у селі Судилків. Тут пройшло дитинство, тут навчався у місцевій школі. Зростав доброзичливим, чуйним, працелюбним юнаком.
Після закінчення школи Роман навчався на помічника машиніста в Козятинському училищі залізничного транспорту (МВПУЗТ). Потім була служба в лавах армії в одній із військових частин м.Львова. Після служби влаштувався на роботу у локомотивне депо м.Шепетівки, згодом - робітником у ПП «МВМ-13».
Фізично працював багато, допомагав батькам. Як і всі, будував плани на майбутнє, та все перекреслила жахлива війна.
На початку березня 2022 року Окорський Р.В. стає на захист рідної землі.
Роман Васильович – номер обслуги мінометного відділення взводу вогневої підтримки 3 штурмової роти 1 штурмового батальйону однієї з військових частин, солдат, бере участь у бойових діях на Донеччині, Луганщині та Харківському напрямку. Хоробрий Воїн-Захисник, найбільша мрія якого - звільнити рідну землю від ворога-рашиста. Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, Окорський Роман Васильович, мужньо виконавши військовий обов’язок захисту України, її свободи і незалежності, загинув в бою за Батьківщину 31 серпня 2025 року поблизу одного з населених пунктів Сватівського району Луганської області.
Клята війна забрала у батьків люблячого сина, у двох сестер – люблячого брата.
Сьогодні відбулися останні земні гостини Окорського Р.В. з родиною та близькими у Судилкові. Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі і всі, хто знав Романа Васильовича. Судилківчани і відвідувачі громади зустріли та провели Захисника України в останню дорогу «живим коридором» Шани.
Плакали всі, бо болить…І боліти не перестане…
Поховали Романа Васильовича у Судилкові з усіма військовими почестями.
Світлий спомин про звитягу і подвиг Захисника України Окорського Р.В. назавжди залишиться в наших серцях.
Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою –Захиснику України!
Вічна пам’ять...
Розпорядженням Судилківського сільського голови 06, 07, 08 лютого 2026 року на території громади оголошено днями жалоби.