Денис Лебедєв народився 27 квітня 1996 року в місті Шепетівка у родині Олега Володимировича та Оксани Миколаївни. Мав молодшу сестру Лізу. Велику роль у його вихованні відіграли бабуся Женя та дідусь Юра, які вкладали у нього любов, турботу, повагу до людей та вчили бути чесним і відповідальним.
Навчався у Шепетівській загальноосвітній школі №7, де проявляв наполегливість і відповідальність та захоплювався спортом — футболом та боксом.
Після закінчення 9 класу вступив до Шепетівського бухгалтерського технікуму, де здобував освіту за спеціальністю «Фінанси». Згодом продовжив навчання заочно у Подільському державному аграрно-технічному університеті, де здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Фінанси і кредит».
У 2016-2017 роках Денис пройшов строкову службу в Нацгвардії, після чого працював у рідному місті та за кордоном задля добробуту сім’ї. Разом із дружиною Мариною, з якою вони побралися у 2017 році, виховував двох синів — Даниїла та Євгена.
Денис був надзвичайно турботливим батьком: кожну вільну хвилину присвячував дітям, навчаючи їх сміливості та відповідальності. Він щиро мріяв побудувати власний великий будинок і здійснити мрію дружини — показати їй море. Його життя було сповнене любові до рідних та прагнення подарувати їм щасливе майбутнє.
У цивільному житті Денис працював на «Складі Гусарова» та гуртівні «Гермес», де здобув репутацію надійного й відповідального працівника. Прагнучи забезпечити родину, він також періодично виїздив на роботу за кордон.
Напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року Денис планував чергову поїздку, проте обрав інший шлях — залишився в Україні та добровольцем став на захист рідної землі.
Військову службу Денис розпочав у місцевій самообороні, згодом боронив країну в лавах 61-ї окремої механізованої бригади на Сумщині, Донеччині та Харківщині.
З квітня 2025 року приєднався до 108-го батальйону «Вовки Да Вінчі» (59-та ОШБр) як водій-електрик артилерійської батареї. Побратими знали його як дисциплінованого та надійного воїна, який завжди був готовий прийти на допомогу.
За мужність, відданість та сумлінну службу воїн був нагороджений відзнаками і медалями, серед яких «Ветеран війни», «Золотий хрест» від Головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського, а також відзнака Президента України «За оборону України».
Остання розмова Дениса з рідними відбулася 24 лютого 2026 року — він заспокоював близьких, запевняючи, що все буде добре. Після цього зв’язок обірвався, і протягом місяця родина жевріла надією, поки воїн вважався зниклим безвісти.
На жаль, згодом стало відомо, що саме того дня молодший сержант Денис Лебедєв загинув на Дніпропетровщині внаслідок удару ворожого FPV-дрона. Він віддав життя за майбутнє своїх дітей та мирну Україну, залишивши по собі пам’ять як про мужнього захисника, надійного побратима та люблячого сім’янина.
Світлий спомин про Дениса Лебедєва назавжди житиме в серцях рідних, друзів та побратимів як приклад справжньої любові до Батьківщини. Він вірив у перемогу та справедливість, до останнього кроку оберігаючи майбутнє своєї країни. Війна забрала люблячого батька, чоловіка та сина, залишивши громаду з невимовним болем, а воїна — у вічній пам’яті Небесного війська. Його життєвий шлях залишиться взірцем гідності та незламної сили духу.
Шепетівська міська рада
