Михайло Васильович Почапський народився 13 жовтня 1980 року в селі Гулі Барського району Вінницької області. Він був середньою дитиною у дружній родині: мав старшу сестру Анну та молодшого брата Івана. Мати, Людмила, працювала в колгоспі, прищеплювала дітям любов до праці та рідної землі. Батько, Василь, був ковалем — людиною з золотими руками, але рано пішов із життя, і саме тоді юному Михайлові довелося швидко подорослішати.
Після школи він пройшов строкову службу та вирішив пов’язати життя з військовою справою, вступивши до Васильківського коледжу військово-повітряних сил. У 2002 році успішно закінчив навчання, а до 2004 року проходив службу в місті Броди. Згодом переїхав до Шепетівки, де зустрів своє кохання — Лесю. Їхнє подружжя тривало 21 рік, у ньому зростали двоє дітей — донька Аліна та син Олександр. Для Михайла сім’я завжди була найбільшим сенсом життя.
У мирному житті він працював будівельником, любив створювати затишок і комфорт для інших. Захоплювався футболом, грав сам і вболівав, передавши цю любов синові. У родині завжди були домашні улюбленці, яких Михайло обожнював.
22 травня 2024 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання у Військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Служив на Запорізькому напрямку, де у грудні 2024 року зазнав поранення. Після лікування мужньо повернувся до строю. На новому місці служби — у військовій частині в Рівненській області — обіймав відповідальну посаду начальника групи зв’язку та кібербезпеки.
Його любили й поважали за доброту, людяність і готовність завжди допомогти. Для рідних він був опорою, для побратимів — надійним другом, для громади — прикладом відданості та сили духу.
Михайло мріяв про мир, чекав на появу першого онука, планував ремонт у квартирі та звичайне життя поруч із родиною. Проте, 31 серпня 2025 року його серце зупинилося, обірвавши життя люблячого чоловіка, батька, сина та воїна.
Його молодший брат Іван нині також боронить Україну. Відвага й стійкість цієї родини — приклад незламності та вірності рідній землі.
Громада схиляє голови перед світлою пам’яттю Михайла Почапського. Його життя було сповнене честі, любові й відданості. Він залишиться вічно живим у серцях рідних, друзів і побратимів.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Шепетівська міська рада
