Життєвий шлях та любов до своєї справи
Руслан Денисюк народився 14 лютого 1980 року в місті Славута. Його освітній та професійний шлях був нерозривно пов'язаний із рідним краєм:
- з 1986 по 1995 рік навчався у Славутській ЗОШ №1 (закінчив 9 класів);
- у 1998 році випустився зі Славутської ЗОШ №8, здобувши повну загальну середню освіту;
- професійну кваліфікацію радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури здобув у Нетішинському професійно-технічному училищі.
У повсякденному житті Руслан був справжнім майстром своєї справи. Він щиро любив техніку і багато років займався ремонтом автомобілів у Славуті, вкладаючи душу у свою роботу.
У 2019 році чоловік працював за кордоном, але з 2020-го повернувся до рідного міста. Із серпня 2022 року по червень 2024 року працював охоронцем на ТОВ «Аква-Родос».
Служба в ЗСУ та останній бій на Донеччині
17 червня 2024 року Руслан був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він ніс службу як стрілець-помічник гранатометника у складі військової частини А4220.
Побратими згадують його як витриманого, надійного товариша, на якого завжди можна було покластися у найтемнішу ніч. Він користувався заслуженим авторитетом та щодня з високою відповідальністю і стійкістю виконував бойові накази.
Трагічна звістка прийшла восени того ж року. 19 листопада 2024 року родині повідомили, що під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області Руслан зник безвісти.
Довгі місяці жорстокого очікування закінчилися страшним підтвердженням: мужній воїн загинув 15 листопада 2024 року.
Трагедія родини та вічна пам'ять громади
Війна завдала цій родині непоправного удару. Мати Героя, живучи з нестерпним болем і надією дочекатися сина, пішла з життя у грудні 2025 року, так і не дізнавшись про його долю. Нині з рідних у Руслана залишилися лише дві тітки та двоюрідний брат.
«Руслан не шукав слави. Не думав про вдячність нащадків. Він просто любив Україну — тихо, по-чоловічому, всім своїм єством. І коли прийшов час — захистив її собою. Ціна нашої свободи — це такі як Руслан», — зазначають у пресслужбі Славутського МВК.
Полеглого Героя поховали на міському кладовищі Славути з усіма військовими почестями. Міський голова, виконавчий комітет, депутати міської ради та вся громада висловлюють найщиріші співчуття рідним і близьким Захисника.
