Шкільні роки та світлі спогади односельчан
Володимир Рибіцький народився 22 червня 1997 року у селі Берездів на Хмельниччині. Його дитинство та юність минули в рідному краї.
З 2003 по 2014 рік він навчався у місцевому Берездівському ліцеї. У шкільні роки він був надзвичайно доброю, старанною та порядною дитиною, завжди готовою прийти на допомогу. Його дружелюбність та світла посмішка об'єднували клас, а сьогодні його мужність є прикладом для всієї країни.
Від перших днів вторгнення до останнього бою на Донеччині
Коли над країною нависла загроза, Володимир не залишився осторонь. Вже на третій день повномасштабного вторгнення, 27 лютого 2022 року, він був призваний на військову службу. Воїн самовіддано та хоробро боронив Батьківщину у складі військової частини А4030.
Найстрашніше випробування для родини розпочалося майже півтора року тому. З 28 грудня 2024 року ім'я Володимира Рибіцького з'явилося у списках тих, хто зник безвісти. Довгі місяці тяжкої невідомості, щоденних молитов та сподівань рідних, на превеликий жаль, завершилися страшним горем — підтвердженням загибелі та поверненням захисника додому «на щиті».
Свій останній бій воїн прийняв під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Янтарне Покровського району Донецької області, віддавши найдорожче — своє життя — за волю України та наш мирний спокій.
«Війна без жалю забрала ще одне життя. Кожна звістка про загибель наших захисників – це невимовний біль для всіх мешканців громади і тяжка втрата для родини. Але коли гинуть молоді Герої, які ще не встигли сповна пізнати життя — це біль, що розриває душу. Ми розділяємо його і щиро співчуваємо родині. Нехай Господь дасть вам сили перенести цю важку втрату. Слава українському воїну, який захищав рідну землю і кожного з нас! Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!» — висловили співчуття у громаді.
