Життєвий шлях, праця та родина
Віталій Пташнюк народився 6 лютого 1975 року в селі Мощаниця Острозького району Рівненської області. Там минули його дитячі та шкільні роки. Після закінчення школи у 1992 році чоловік розпочав трудову діяльність трактористом у місцевому господарстві «Світанок». Пройшовши у 1993 році строкову службу в радіотехнічних військах ЗСУ, повернувся до мирної праці, а з 2002 по 2018 рік трудився водієм у житлово-комунальній організації.
Віталій Васильович був турботливим чоловіком та надійною опорою для родини. Разом із дружиною Оленою він виховав трьох синів — Ігоря, Олега та Богдана, дбав про добробут сім'ї й будував плани на майбутнє, прагнучи діждатися онуків та радіти успіхам дітей.
Військова служба та загибель на фронті
Із початком чергового етапу випробувань для країни, у липні 2026 року, Віталій Пташнюк був призваний до лав Збройних Сил України. Воїн став на захист рідної землі на посаді командира 2-го відділення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) взводу мотопіхотного батальйону.
До останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, старший сержант Віталій Пташнюк загинув 21 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області, мужньо виконавши свій обов’язок у бою за свободу та незалежність України.
Прощання та вічний спочинок
Після зворушливої церемонії прощання в Нетішині, де віддати шану Герою зібралися рідні, побратими, представники влади та сотні мешканців громади, траурна процесія вирушила до його рідного села Мощаниця. Чин похорону відбувся у місцевому храмі, після чого захисник знайшов свій вічний спочинок у рідній землі.
Міський голова, виконавчий комітет Нетішинської міської ради та уся громада висловлюють найглибші співчуття дружині Олені, синам Ігорю, Олегу та Богдану, усім родичам і близьким полеглого Воїна. Світла пам’ять та вічна слава Герою!
