45-річного солдата, водія в/ч А0139 більше 6 місяців вважали зниклим безвісти. Близькі та рідні до останнього не втрачали надії, але, на жаль, дива не сталося... Воїн загинув від ворожої кулі, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Північне, що на Донеччині.
Зі сльозами на очах, невимовною тугою і почуттям важкої втрати земляки навколішки, з прапорами та квітами, зустрічали «живим коридором» Олега Літвіненка, який віддав найцінніше заради кожного українця – своє життя. І знову журливо «Плине кача…» лунало над містом.
Перед будівлею виконкому міської ради із Воїном прощалися рідні, друзі, керівництво громади, військовослужбовці, духовенство і всі небайдужі. Люди не стримували сліз. Боляче та важко було усім…
Після прощання багатолюдною ходою, під супровід духового оркестру, громада провела Героя до Собору архістратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла ПЦУ.
Ми маємо пам’ятати, якою дорогою ціною нам дістається кожна хвилина мирного життя та незалежність України. Ми схиляємо голови у жалобі за хоробрим Воїном, який так віддано і сміливо захищав рідну країну від окупантів.
Всією громадою висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Олега Літвіненка. Жодними словами не загоїти рани в душах найближчих, але світлий спомин про Героя назавжди в наших серцях.
Слава Україні! Героям Слава!
Відділ з організаційних питань НМР
