Схиляємо голови у скорботному мовчанні про подвиг нашого Земляка та Героя України, що віддав життя за волю українського народу.
Рідні, близькі, друзі, священнослужителі, бойові побратими, жителі громади провели в останню дорогу та віддали шану полеглому захиснику.
Він міг би жити у вільній Україні і насооджуватися життям… Він би міг гратися у майбутньому із своїми дітками і любити свою родину. Він все це міг би робити… Але… одного разу він зрозумів— якщо не зупинити цю рашистську чуму, рано чи пізно війна прийде в його місто, в його дім… І він пішов захищати Україну, яка сьогодні захищає увесь цивіізований світ…
Він загинув. Загинув, як Воїн світа. Як справжній Герой у районі Серебрянського лісу побизу насееного пункту Діброва на Луганщині, про який і не чув нікои. Але він загинув, аби жии інші…
Чорним днем назавжди став день 5-го березня 2024 року для рідних, друзів та близьких Дмитра, для усієї громади…
«Висовлюємо щирі співчуття родині загибого Захисника і сумуємо разом із ними. Світа памʼять Воїну… Вічна пам’ять… Про день та час поховання буде повідомено додатково»,— написав міський гоова Франц Скримський.
Відспівали захисника у церкві Ікони Почаївської Божої Матері на вул. Замковій (колишня Говорун).
В цю гірку мить щиро поділяємо горе сім‘ї та разом з вами тужимо в глибокій скорботі. Вічна пам‘ять Герою!
