Міністерство охорони здоровʼя провело перевірки та скасувало висновки про встановлення інвалідності 74 військовозобовʼязаним Хмельницьким МСЕК. Про це йдеться у відповіді МОЗ на запит Українських Новин.

19 жовтня Білогірська громада провела у засвіти свого земляка - Українця Олександра Михайловича. Життя військового обірвалося тиждень тому, на полі бою, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нижній Клин Курської області.

Вчора, 19 жовтня у селі Берездів Шепетівського району відбулося прощання з загиблим Героєм - Міськовим Юрієм Віталійовичем. Про це повідомили на сторінці громади.

У ніч на 20 жовтня 2024 року (із 21.00 19 жовтня) противник атакував Україну балістичними ракетами із території Криму, ударними БпЛА типу «Shahed» та дронами невстановленого типу (райони пусків: Єйськ, Приморсько-Ахтарськ – рф.). Про деталі атаки розповіли Повітряні Сили ЗС України.

Судилківська громада знову отримала трагічну звістка з фронту: стало відомо, що у російсько-українській війні загинув наш земляк, житель села Городище, Нижній Олександр Миколайович, 1979 року народження.

За останні десять років ми, українці, вкотре переконалися, наскільки високою може бути ціна свободи та незалежності. Адже поряд з безмежною гордістю за нашу країну ми постійно відчуваємо нестерпний біль втрат – клята кремлівська орда прийшла на українську землю, щоб руйнувати і вбивати. Наші герої-воїни, перегородивши шлях цій «дикій орді», захищають кожного з нас ціною власного життя, доводячи всьому світові, що вони – патріоти рідної Батьківщини.

Пекучий біль і гіркий смуток війни знову торкнувся Грицівської громади. 17 жовтня 2024 року жителі  провели в останню земну дорогу Вараву Олександра Сергійовича, жителя села Орлинці.

“Ну раз ты веришь в Бога, то рассказывай молитвы”, — відреагував слідчий, коли почув, що Валя вінчана. Вона розповідала українські, бо російською не знала. Її слухали. Це був один з найдивніших моментів допиту. Може, ті молитви і спрацювали, бо відразу по тому її запитали: “Ну что, хочешь увидеть мужа?” Перевірили прізвище в базі і показали фото. — У мене пішли сльози, — каже Валя. — Євген мав змучений вигляд. Обличчя дуже схудле, синьці під очима. Здавалося, що з ним щось робили. І погляд такий спустошений. Це була перша й остання звістка, яку Валя отримала про свого чоловіка за весь час російського полону.

Нетішинські гвардійці провели збори гранатометників, метою яких стало вдосконалення теоретичних і практичних навичок використання гранатометів. Протягом кількох днів військовослужбовці відпрацьовували техніку ведення вогню, аналізували стратегії застосування зброї на полі бою та засвоювали правила безпеки.

Сьогодні розповімо вам про життєвий шлях повстанця Михайла Кондраса, зокрема про діяльність його загонів на півночі Хмельниччини.