«…раніше неодноразово судимий за умисні тяжкі та середньої тяжкості корисливі злочини, за які, в тому числі реально відбував покарання, вчинив даний умисний тяжкий злочин менш ніж через три місяці після останнього вироку, в період не знятої та не погашеної судимості, що на думку суду свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та про його підвищену небезпеку для суспільства», – констатує у вироку суд.
Удень 15 січня цього року обвинувачений побачив літню жінку, що поволі, спираючись на ціпок, йшла стежкою між залізничними коліями станції Шепетівка-Подільська. Чоловік раптово підбіг до неї, вихопив з руки господарську сумку, й побіг далі.
Як згодом розповів у суді, бабусину сумку з двома бухінцями хліба, олією, содою та газетою він залишив на стежці, а гаманець забрав із собою. Вкрадені звідти 225 гривень витратив на алкоголь і цигарки. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.
Потерпіла у визначенні міри покарання поклалася на розсуд суду, запевнивши, що претензій до грабіжника не має.
«Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу винного, суд приходить до висновку, що виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі», – зазначено у вироку, який ще не набрав законної сили і може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду.
Прес-служба Хмельницького апеляційного суду
