Шепетівський міськрайонний суд визнав 38-річного шепетівчанина винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого (ч. 3 ст. 286-1 КК України), та у залишенні потерпілої в небезпеці (ч. 1 ст. 135 КК України) й призначив йому остаточне покарання у виді 10 років ув’язнення з позбавленням права керувати транспортними засобами на 8 років. Також стягнув на користь сина загиблої моральну шкоду.
Обвинувачений подав апеляційну скаргу на вирок. Просив перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 286-1 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України, позаяк вважає, що у справі немає доказів, які б підтверджували, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Запевнив, що випив після ДТП, бо був у стресовому стані. Також сказав, що поїхав з місця події, бо бачив, що жінка загинула й вже не потребувала допомоги. Тому просив закрити кримінальне провадження в частині притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України й призначити більш м’яке покарання.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції ухвалив законний, обґрунтований і вмотивований вирок й підстав його скасовувати чи змінювати, як те просить апелянт, немає.
Колегія суддів визнала неспроможними показання апелянта про те, що він не їхав п’яним за кермом й звернула увагу на результати судово-токсикологічної експертизи, яку провели за постановою прокурора через 5 год після ДТП, оскільки водій відмовився пройти тест на тверезість. Навіть за таких умов кількість алкоголю в його крові перевищувала допустиму норму в 6 разів й становила 1,31 ‰.
Також ХАС критично оцінив доводи апеляційної скарги про те, що смерть жінки настала миттєво, а тому допомогти їй водій вже не міг, «оскільки для кваліфікації дій за ст. 135 КК України не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров`ю особи». Те, що водій не підходив до потерпілої й після аварії просто поїхав далі, підтвердили відео з камер спостережень та очевидці.
«Обвинувачений протягом тривалого часу виявляв неповагу до встановлених норм та правил поведінки в суспільстві, попередньо вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, знехтував приписами суду, якими йому було заборонено керувати транспортними засобами, в стані алкогольного сп`яніння свідомо сів за кермо несправного автомобіля, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого, та грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху в населеному пункті, вчинив тяжкий злочин, яким позбавив життя 86-річну жінку, (…) завідомо залишив без допомоги потерпілу, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена була можливості вжити заходів до самозбереження», – зазначив суд.
Відтак апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого, а вирок щодо нього – без змін.
