Мало мати бомби, потрібні й бомбардувальники. Мало мати цікаві ідеї, треба донести їх до людей. Як?Електронні ЗМІ (радіо, телебачення) підконтрольні владі. Не на сто відсотків, але дуже переконливо. З друкованими ЗМІ (газети, часописи) ситуація подібна. Зовнішня реклама — аналогічно. Для вільної думки залишається Інтернет.Не те щоб влада не прагнула його підім’яти — не складається. Наприкінці січня, за 9 місяців до виборів, закрили сайт ex.ua. "Пробний камінь" підібрали вдумливо: сайт розкручений, неполітичний, небезгрішний. Якби справа цим і обмежилась, то дійсно, жодної політики.Та хто б сумнівався, якби вдалося закрити цей сайт, то до виборів політичний Інтернет-простір зачистили б не гірше, ніж склад Печерського райсуду. Як відреагувала Інтернет-спільнота, пам’ятно усім, в результаті накрився не сайт, а урядова ініціатива.В плані спадковості методів не зайве пригадати, що довірений сталінський прокурор Вишинський перед інсценованими політичними процесами 1930-х, професійно провів кілька реальних резонансних кримінальних справ.Втім, можливо історія з ex.ua — випадковість. Така сама, як сніг у січні чи...
Не віриться мені, що нові кандидати в народні обранці можуть щось толкове зробити для України, її людей, коли виходити з того, що вони згадують про них лише під час виборчої компанії. В цьому полягає вся непотворність нашої виборчої системи і "діяльності на благо" ,вгадайте кого , народних обранців. Тому у списках ми бачимо в основному до болю знайомі обличчя, які переходять з однієї каденції в іншу як поважні аксакали народу. Ось тільки варто задуматись, чи такі вони поважні... Полiтичнi гендлярі i "дiдусi Морози", що подарунки людям носять. Внучка в дiдуся питає: - А чому в них шуб немає? - Бач, на шуби не сезон, Тому видали закон: Що купляти можна всiх - І дорослих, i малих. Вам солодощi дають, Нам слова медовi ллють. Та коли цi "добрi дядi" Знов опиняться у владi, То зберуть рясний ясир, Ось вам приказка про сир. Чуднi, Господи, дiла, Знову "тисяча" спливла. Влада теж "не...
Хотів би залишити свій відгук на кафе Мілано, що знаходиться в торговому центрі "Злата Плаза" у Рівному. Я взагалі полюбляю італійську кухню, але коли вона ще і смачна і доступна, то пройти повз такого закладу практично неможливо. Ось прогулюючись бутиками торгового центру ми зголодніли і вирішили перекусити, Макдональдс нас щось не приваблює і ми вирішили зайти в кафе Мілано.Перше, що сподобалась це затишна атмосфера і приємний дизайн. А інше що просто вразило це чудове і швидке обслуговання та ціни які недалеко втікли від Шепетівських.Замовив собі грибне різотто з томатами. Смак просто неперевершений!Фото не кращої якості, але приблизно можете побачити які там ціни.А ще там дууууже смачне Капучіно!
Був проїздом через Сарни Рівненської області. Дуже порадував цей напис на одному з магазинчиків. До речі непоганий автобан вони до Євро-2012 зробили, було би добре якби такі шляхи були і по всій Україні.
Вступна кампанія набирає обертів. От-от нарешті повноцінно запрацює система електронний вступ. На днях міністерство ОНМС обіцяє таки оприлюднити дані про держзамовлення у вузах на цей рік. Їздять по Україні та намагаються подати документи абітурієнти - з батьками та самостійно. Більшу частину їх думок займає тема вступної кампанії. Але особливо цікаво мені, чого абітурієнти очікують від вищої освіти, якими вони себе бачать через десяток років після її здобуття, для чого їм взагалі вища освіта. Ви зараз почнете казати, що мовляв і так ясно, навіщо вища освіта: без неї не влаштуєшся на роботу, це візитівка освіченої людини, без неї нереальна кар'єра і висока зарплата. Я ж Вам відповім: брехня. Вища освіта не гарантує роботи, тим паче її високої оплати і кар'єри, не гарантує мінімального освітнього й морального рівня, не дає достатніх професійних навичок (а на деяких спеціальностях взагалі ніяких затребуваних - прогрес надто стрімкий, щоб вчитись на позаторішніх підручниках), біля 95% відсотків дипломів...
Цього року я я думав буду відпочивати де хош, тільки не Криму. Бо там немає ні сервісу, ні комфорту, ні адекватних цін. Але так вже вишло шо саме туди і потрапив, думаю комусь да буде цікаво шо там і до чого, тому вирішив розповісти про наш відпочинок. Цього року ми відпочивали в туристичній базі "Прибой", це між містами Саки та Євпаторія.
Цього тижня я братиму інтерв'ю у арт-директору нашого місцевого нічного клубу Black Holl. Відкриття цього закладу в Шепетівці стало подією не лише місцевого масштабу, тому що достойних нічних клубів в нашій області не так і багато, тим паче в районному центрі. Тому відсутність конкретної інформації про заклад потрібно ліквідувати і дізнатись всі деталі і таємниці Чорного Холу)) Буду питати про творчі плани колективу закладу, думку про Шепетівку та шепетівських клаберів зокрема, причини відкриття клубу саме в нашому місті та інші питання які цікавлять немало шепетівчан. У вас є змога також задати своє запитання! Залишайте питання які вас цікавлять в коментарях до цього блогу і я по можливості їх задам арт-директору.
Отже, переходимо до внутрішніх приміщень та експозицій нашого супернеповторного музею.Спочатку, як і в кожному подібному закладі, ви маєте пройти через вестибюль. Черг при продажу вхідного квитка, як ви розумієте, тут немає. В далекі радянські часи відвідувачі перед початком екскурсії залишали свої прізвища та назви міст, звідки вони приїхали, у спеціальному журналі. Здається, це було необов’язково, але ніхто не відмовлявся.Не знаю, скільки всього було заповнено журналів і куди вони потім поділися, але до доби Інтернету вони не дожили.Всі приміщення, від входу до останньої зали, витримано у єдиному архітектурному стилі.На першому поверсі музею є невелика зала на 200 чоловік. Стандартної комплекції, зрозуміло, оскільки замість стільців тут стильні дерев’яні лавочки.В основному саме тут відбуваються усі політично-громадські конференції, зустрічі з київськими депутатами та письменниками, усілякі культурні заходи, вечори пам’яті та навіть рок-концерти. Хоча в Шепетівці є і Будинок культури з великою залою на 500 місць.Усього, за словами співробітника музею, зала використовується в середньому 60-70 разів...
Трішки історії про великий обман. Передмова: «Нинішня економіка веде людство до війни за ресурси. Це призводить до знищення нашої планети і війна в Іраку прозорий тому приклад». Найголовнішою проблемою США в часи президенства Дж. Бурша «молодшого» були Блекаути – часті перепади електроенергії, а не тероризм (перепади є і досі але вже не із таким інтервалом). Рівень імпорту нафти виріс до неймовірних обсягів, а так як штати є лідером її споживання, тому влада США вирішила цю проблему терорестичним актом 11 вересня 2001 року. Де за офіційною версією, група екстримістів з «Аль-Каїди» за наказом Усама Бен Ладена скерували два літаки на всесвітньо торгівельний центр «Башні Близнюки» та один літак на Міністерство оборони США «Пентагон». Але все це були провокації з боку Америки, щоб вести воєні дії з Іраком та мати вільний доступ до їхніх ресурсів. Цим самим штати створили штучний образ ворога, і цей образ змушує людей боятися та триматися в...
Мавроди сообщил о резком снижении "доходности" в МММ-2011 - маємо, що маємо, а маємо цікаву ситуацію...