Власть перешла Рубикон, который никто раньше в Украине не осмеливался переходить: первой применила силу (причем, в агрессивной манере) против мирных демонстрантов. Янукоич дал людям понять, что он способен на любой вариант. То есть заподозрить его в гуманизме сложно, пока он показывает, что может перейти любую границу. А требования митингующих для действующего президента не имеет значения, так, для профформы, приглашает за круглый стол оппозицию, будто от неё пошли все эти недовольства народа, непонимая, что всё зло от него самого. Не надейтесь на 2015 год: выборов не будет, как не было их в Киеве в назначенный конституцией срок! И не надейтесь на хотя бы относительное экономическое благополучие, как в Беларуси: среди других благоприятных факторов, ее кормит Россия. В Украине нет ни одного из этих факторов, а у России не хватит ресурсов прокормить 45 миллионов, что впятеро больше населения Беларуси. Не говоря уже о полном отсутствии доверия к режиму Януковича даже там. Сейчас...

   1. Рабочие.Средняя зарплата рабочего по России составляля 37.5 рублей.Умножим эту сумму на на 1282,29 (отношение курса царского рубля к современному) и получим сумму в 48085 тысяч рублей на современный пересчет. 2. Дворник 18 рублей или 23081 р. на современные деньги 3. Подпоручик (современный аналог — лейтенант) 70 р. или 89 760 р. на современные деньги 4. Городовой (рядовой сотрудник полиции) 20, 5 р. или 26 287 р. на современные деньги 6.Кухарка 5 — 8 р. или 6.5.-10 тысяч на современные деньги 7. Учитель начальной школы 25 р. или 32050 р. на современные деньги 8.Учитель гимназии или 108970 р. на современные деньги 11.Фельдшер 40 р. или 51280 р. 12.Полковник 325 р. или 416 744 р. на современные деньги 13.Коллежский асессор (чиновник среднего класса) 62 р. или 79 502 р. на современные деньги А сколько, спросите вы, тогда стоили продукты? Фунт мяса в 1914 стоил 19 копеек. Русский фунт весил 0,40951241 грамма...

  В Україні почалася економічна и політична криза . Що робити простим підприємцям: 1 . Швидко закінчуйте розпочаті проекти, поки гроші не знецінилися. 2 . Законсервувати те, що неможливо буде закінчити. 3 . Різко скоротіть витрати, що не приносять прямий прибуток. 4 . Введіть жорстокий режим економії.   Для цього необхідно:  1. Чітко сформулювати мету власного бізнесу з точки зору споживачів.  Переглянути політику кадрового забезпечення своєї справи, спрямувати сили на навчання з метою підвищення продуктивності персоналу.  2 . Переглянути дії з просування власного продукту, з урахуванням скорочення ринку споживання. Обов’язковим має бути людське ставлення до своїх замовників. (Звичайне планування продажів будується на глобальних термінах - сектору ринку і ін.)  3 . Ввести систему щотижневого фінансового планування, з урахуванням надходження доходів . (В інститутах вчать планувати те, чого ще не отримано).  4 . Переглянути виробництво товарів , послуг з метою скорочення витрат і збільшення швидкості виходу продукту.  5 . Посилити контроль за...

   «Тиха українська ніч. Голубе небо. Зірки вражають», - класика, великого російського поета Пушкіна. «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива», - український фольклор. Зовсім різні картини сприйняття: види ззовні і зсередини. Цим літературним порівнянням я лише хочу підкреслити розбіжність історично сформованого уявлення  про українців як про покірливих тихих  «малоросів», про окра’їну  патріархальної російської провінції  з замріяними українцями про власну «самостійність», наповнену бунтівною внутрішньою енергією. На жаль, але Росія до сьогоднішнього дня ніяк не бажає розлучитися з образом, виплеканим роками імперської свідомості, незважаючи на цілий ряд подій, які, здавалося б, мали відкрити очі на справжній стан речей. Не заглиблюючись в часи тепер уже далекі, зупинюся на фактах новітньої історії. Одним із підписантів «Біловезьких угод» був перший президент України Л. Кравчук. І якщо  Єльцин підписав цей епохальний документ всупереч думці народу - в РРФСР за збереження СРСР на березневому референдумі 1991 року проголосували 71 % виборців, то президент України фактично погодив...

6.12.2013 року група учасників шепетівського майдану від імені шепетівчан встановили перед міською радою гарбуз .

  Отже, який же «шлях» у Росії? Чим обумовлений?  Насамперед - великою територією і багатонаціональним складом населення, що проживає  у своїх історичних ареалах , що має різні традиції, мови, історію, релігію. Для «утримування» всіх разом, потрібен якийсь «цемент». І у цього  «цементу » є тільки одна назва - сила і домінування . Ці поняття можуть «маскуватися» і в абсолютній монархії, і в тоталітарному режимі, і в комуністичній ідеології (коли на першому місці стоїть не класове , а національне питання ), і навіть у демократії. Три перших моделі Росія пережила, але вони не могли існувати вічно. Сьогодні утворився якийсь вакуум. З одного боку - життєздатність демократичної моделі очевидна. Але, Росія не може жити тільки демократичними цінностями. Ці цінності не вирішують національного питання. А «ризикнути» по Леніну ... Ризикували вже не раз в СРСР. І що ? .. Більше «ризикувати» ніхто не хоче. Ось і виходить , що в Росії треба поєднати непоєднуване...

Посмотрел выпуски новостей. Наших и российских. И понял, что штатные журналисты ничего не понимают! Ни у нас, ни в РФ. А может быть понимают, но страшно признаться самим себе в том, что это вышел Народ. Впервые за всю историю независимой Украины! Что нынешний Майдан - это совсем не то, что было в 2004! Уже никому не придет в голову орать «Яценюк, ТАК!» или просто поменять премьера и разойтись по домам. Что для тех, кто мерзнет в Киеве главным является не вопрос «продаться Европе» или «остаться с Россией»,   как это мерещится путиноидам. Что Европа для нас - это всего лишь надежда, хоть как-то убрать или пошатнуть задолбавшую всех систему власти ЗДЕСЬ! А вовсе не визы или сказочно возросший уровень жизни в результате ассоциации...   Что уже всем понятно и очевидно: прежние иллюзии, если они у кого-то и были - разогнаны «Беркутом». Что Власть в Украине окончательно и навсегда оторвалась от реалий жизни...

Натрапив на цікавий пост одного хлопця, який їздить по Україні і самотужки шукає різні речі під землею за допомогою металошукача.