Час проходить швидко В клопотах щоденних, І роки спливають У справах буденних. Все в житті минає — І добре, і зле. Радо вже щебече Внуча золоте: «Знаєш, мій дідусю, Яка в мене мрія? Щоб ти розповів Про людські повір’я» Одну добру раду Дам тобі, внучатко: «Як тебе будитиме Твоє Ангелятко, То вставай швиденько, Убирайся вмить І не прислухайся, Що в тебе болить. Бо минеться молодість. Як виростуть діти, Будуть ще сильніше Ніженьки боліти. А на старість буде Боліти душа, Що життя змарноване Не варте й гроша».


