За хорошою традицією, учора, на кордоні Хмельницької та Тернопільської областей, між селами Ходаки Кременецького району та Зіньки Шепетівського району, зустрілися представники Білогірської та Шумської громади. Таким чином щороку відзначається День Соборності України, 105-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР.

22 січня, з нагоди відзначення Дня Соборності України, на центральній площі міста за участі керівництва громади, освітян, працівників виконавчого комітету та містян відбувся мітинг та покладання квітів до погруддя Кобзаря, який і сьогодні запалює серця українців на боротьбу за вільну, соборну і європейську Україну.

Соборна і неподільна – це про Україну. Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Особливим цей день є і для нашого краю, адже саме по західному кордону Хмельниччини проходила умовна межа між ЗУНР та УНР.

Минуло 105 років від початку Українських визвольних змагань, які стали важливими для українців завдяки проголошенню Української Народної Республіки. Як зазначив український історик Георгій Касьянов, саме тоді назва «Україна» стала офіційною назвою держави, а «українське питання» було поставлене у центр світової політики.

Часописи, насамперед газетна періодика є потужним джерелом різноманітної інформації з історії Української революції 1917–1921 рр. Проте тривала ідеологічна заангажованість і вибірковість радянської доби призвела до значної асиметрії в джерелознавчому, історіографічному і бібліографічному опрацюванні цього виду джерел.

29 серпня 1921 р., після кількох допитів та смертного вироку більшовицького трибуналу, відійшов у вічність український військово-політичний діяч, командир полку Дієвої армії УНР, співзасновник Української військової організації Іван Антонович Андрух. Сотник Січових Стрільців не один раз відвідував Шепетівку, у серпні 1919 р. брав участь у наступальних операціях армії УНР на шепетівському напрямку. Останній раз Іван Андрух відвідав Шепетівку наприкінці квітні 1921 року. Звідси він від’їжджав до Польщі на зустріч з С. Петлюрою, Є. Коновальцем та Ю. Тютюником.

Історія України знає чимало військових діячів, якими варто пишатися. Один із них – Яків Гандзюк, постать якого відома, але досі недостатньо популяризована в українському суспільстві. Хоча він, як ніхто інший, заслуговує на це.

Сава Мусійович Піщаленко – один з найкращих командирів формації Січових Стрільців. Учасник Першої світової війни, війни з більшовиками в роки Української революції 1917 -1921 рр., досить відома людина у військових колах армії УНР. Втім, сьогодні відомостей про Саву Піщаленка вкрай мало. Навіть світлин його не можливо віднайти. Але пошуки тривають.

Ми продовжуємо публікувати матеріали про старшин армії УНР, які причетні до подій в Шепетівці в часи Української революції 1917-1921 рр. Сьогодні ми подаємо життєпис одного з найкращих старшин формації Січових Стрільців Андрія Домарадського, який приймав участь в оборонних (квітень 1919 р.) та наступальних (серпень 1919 р.) бойових операціях армії УНР в районі Шепетівки.

Один з тих, хто причетний до подій в Шепетівці в роки Української революції 1917 – 1921 рр. є Семен Голуб. Зокрема він згадується в численних краєзнавчих виданнях, таких як «Громовиці над Шепетівкою», «Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область», романі М. Островського «Як гартувалась сталь». Втім, непересічний шепетівчанин напевно не знає, хто він такий, а тим більше, який його життєвий шлях, яка його доля.