Автомонов Павло Федорович (10 липня 1922, с. Олександрівка Золочівського району Харківської обл. - 7 травня 1988, Київ) – український радянський письменник, кандидат історичних наук (1967). Працював журналістом, викладачем Київського університету. 1956 р. приїздив у Шепетівку, де збирав матеріал про Миколу Островського. Зустрічався з читачами. Автор трилогії  “Коли розлучаються двоє” (1959), романів “Так народжувались зорі” (1963), “Каштани на спомин” (1975) та ін.

Бабич Віктор Іванович (24 січня 1944 року у м. Александровську-Сахалінському Сахалінської обл)- академік Академії медичних наук. У 1959 році сім’я переїздить у Шепетівку, де він закінчив місцеву середню школу №5. Навчався у Львівському  медінституті, працював у Кам’янець-Подільській стоматполіклініці,  лікарем на рятувальному судні, був у Антарктиці в експедиції. Працює заступником декана стоматологічного факультету Львівського медінституту.

Береза Микола Павлович (20 грудня 1953, с. Городище Шепетівського району) -журналіст. Закінчив філологічний факультет Рівненського педінституту. Вчителював у Рокитнівському районі. З 1980 року – на журналістській роботі  в Рокитному, Острозі. Нині – ведучий програми Рівненського обласного радіо “Перевесло”. Учасник республіканських нарад молодих літераторів. Видав збірку поезій “Криниця дня” (1993).

Береза Юрій Павлович  (22 травня 1955, с. Городище  Шепетівського району)- гуморист, сатирик, член Спілки письменників України. Закінчив десятирічку, працював різноробочим. Навчався у Рівненському педінституті, після чого працював у школі та ряді районних і обласній газеті Рівненської області, львівському часописі “Експрес”, заступником редактора рівненської районної газети.  З гумористичними, сатиричними творами, пародіями виступав на сторінках багатьох республіканських газет, журналів, колективних збірників. Його твори використовувались у розважальних передачах Українського радіо, перекладені на російську та тувінську мови. Переклав на українську мову ряд поезій відомого білоруського письменника Сергія Граховського, які увійшли до книги “Доброта”, виданої 1989 року “Радянським письменником”. Автор книг гумору і сатири “Щастить же людям!” (Каменяр”, 1990 р.), “Хронічне нещастя” (“Радянський письменник”, 1991 р.) і “Дефіцитний фанат” ( Рівненський редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1992 р.), “Не роздявляйте рота” (1995).

Бегоулєв Борис Петрович (1905, Архангельська обл.- 1969, Шепетівка) – перший серед лікарів Герой Радянського Союзу. У 1960 – 1969 роках працював в органах здоровохорони Шепетівки. Відзначився 2 серпня 1938 р. в районі озера Хасан у складі 120 стрілецького полку. Похований на місцевому кладовищі.

Біба Петро Микитович,  член Спілки письменників з 1948 року.  Брав участь у обороні Шепетівки. Приїздив в Шепетівку на відкриття меморіальної дошки Н.Рибаку у 1983 році. Народився 1 липня 1913 року у м. Новомиргороді на Кіровоградщині. У 1962-75 роках - головний редактор газети “Культура і життя”.

Білозоров Костянтин Федорович, фотокореспондент газети “Шляхом Жовтня”, “Шепетівський вісник”, член Спілки журналістів СРСР. Автор численних фотографій у пресі, документальних книгах:  “Шепетівка”, 1973 р., “Нариси історії Шепетівщини”, 1997 р. Народився 7 серпня 1929 року у смт. Ярмолинці Хмельницької обл. У Шепетівці з 1954 року.

Бондарець Микола Іванович, член Спілки архітекторів України, член правління Хмельницького відділення Спілки архітекторів України. Народився 21 травня 1952 року в м. Красилів. Закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту. Працював у інституті “Донецькпроект”, з листопада 1983 року - головний архітектор Шепетівки. Здійснив проекти: амфітеатру на 5 тис. місць з ареною на воді у Донецьку,  санаторію Міністерства Оборони СРСР у Владивостоці, центральної частини м. Шепетівки, як складової генерального плану міста, пам’ятного знака з нагоди 400-річчяШепетівки, проект герба та хоругви Шепетівки тощо.

Брицький Валерій Григорович (26 травня 1952 року у Хмельницькому) - у 1979-1992 роках - директор Шепетівського музею М.Островського. Автор путівника “Меморіал Миколи Островського вШепетівці” (Львів, Каменяр). Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. Островського.

Вагін Володимир Петрович, член Спілки журналістів України, заступник редактора газети “Шепетівський вісник”, був редактором газети “Колос” смт. Стара Синява.

Вакар Борис Васильович – кінооператор, лауреат Державної премії СРСР. Загинув поблизу с. Білопіль на Шепетівщині в кінці 1943 р. На місці загибелі встановлено пам’ятник.

Вальбе Борис Соломонович (22 грудня ) 3 січня 1890 року в Шепетівці ) - російський радянський літературний критик.  Навчався на юридичному факультеті Інституту міжнародного права у 1917-1920 рр. Друкується з 1910 року. Автор книг, присвячених життю і творчості М.Пом’яловського, Д. Ріда  О. Чапигіна.

Васьковський Адам Володимирович ( 1937 р. в с.Корчик Шепетівського району) - міський голова м. Шепетівки з 1998 р. по 2002 р. Закінчив середню школу №4 м.Шепетівки. Працював робітником наШепетівському деревообробному комбінаті, служив у  лавах Збройних сил СРСР. З 1954 по 1964 рік навчався на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського держуніверситету. Працював інженером-конструктором у конструкторському бюро “Південне”, з 1969 по 1975 р.- директорШепетівського заводу металовиробів. У 1975 р. обраний другим, а у 1981 р.- першим секретаремШепетівського міськкому Компартії України. 1988 р. обраний першим секретарем Кам`янець-Подільського райкому партії, а у 1990 - секретарем Хмельницького обкому Компартії України. Нагороджений орденом “Дружби народів” та медалями.

Віленський Гермаген Дмитрович (1 червня 1882 року у Шепетівці в сім’ї священика -13 лютого 1960 року у Москві ) -  доктор геолого - мінералогічних наук, професор.  Закінчив Київський політехнічний інститут у 1917 році, після чого викладав у Саратовському сільськогосподарському інституті. З 1935 року працює у Московському держуніверситеті, очолює кафедру географії ґрунтів. Опублікував більше 200 праць з ґрунтознавства, ботаніки, загальної географії ґрунтів СРСР та зарубіжних країн.

Віннічук С.М. (с.  Велика  Шкарівка) - доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою неврологічних хвороб Київського медінституту ім. Богомольця.

Власюк Віталій Васильович (9 червня 1939 року у с. Городище  на Шепетівщині) - член Спілки архітекторів України. Закінчив  середню школу №4 у Шепетівці, архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Працював у Академії Наук України головним архітектором проектів торгових центрів для Укркоопспілки. Удостоєний срібної медалі ВДНГ. З 1987 року -головний архітектор проектів акціонерного товариства “Київпроект”. Мешкає у Києві.

Гамрецький Юрій Маркович ( 1 січня 1930 року в Шепетівці) - український історик, доктор історичних наук, професор. Закінчив у 1953 році історичний факультет Київського держуніверситету. Працює в Інституті історії Академії Наук України головним науковим співробітником. Дослідник діяльності Рад. Докторська дисертація на тему “Ради України у 1917 році”.

Голєв Василь Михайлович (2 березня 1917 р. с. Бабино Єлацького району Волгоградської обл. –15 квітня 1985 р. Кам’янець-Подільський) - історик-краєзнавець, кандидат історичних наук. Закінчив Саратовський інститут механізації сільського господарства. З 1953 року - старший викладач Кам'янець-Подільського педінституту, з 1963- доцент Кишинівського університету, з 1985 - завкафедрою суспільних наук Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Автор нарисів “Шепетівка. Полонне. Понінка. Гриців” у “Історії міст і сіл УРСР. Хмельницька область”, К., 1971.

Головей Лаврентій Тимофійович, кавалер ордена Леніна, колишній машиніст локомотивного депоШепетівки. Під час громадянської війни воював на бронепоїзді.

Горбатюк Остап Андрійович (1900, Шепетівка – 1943, Шепетівка, страчений німцями)- директорШепетівського деревообробного заводу, під час Великої Вітчизняної війни очолював штаб місцевого підпілля.

Губін Олександр Іванович ( 25 липня 1937 р. у  с. Селіловичі Рогнединського району Брянської обл.) -почесний громадянин Шепетівки (2004), кандидат медичних наук, головний санітарний лікарШепетівського району. Закінчив Харківський медінститут. З 1 серпня 1962 року -епідеміологШепетівської санепідемстанції. Захистив дисертацію на тему “Наукове обгрунтування вдосконалення діяльності санепідемстанцій сільських районів”. Автор 18 наукових праць.

Гула Анатолій Григорович, автор краєзнавчого нарису “Шепетівка” (“Каменяр”, Львів –1973 р. 83 стор.)

Гуменюк Борис Антонович, автор біографічної книги ”Громовиці над Шепетівкою” (Політвидав України, К.-1977 р.91 стор). Під час громадянської війни - голова комнезаму Шепетівки.

Гурська Галина Василівна (травень 1951 р.), член Національної спілки журналістів, завідуюча відділом промисловості “Шепетівського вісника” (з 2000 р). До цього понад 20 років працювала у “Зорі Надгориння” (м.Ізяслав).

Гусєв М.О - професор архітектури, удостоєний премії Ленінського комсомолу за  створення меморіалу М.Островського у Шепетівці

Данільчук  Віктор Васильвич, (13  лютого 1967 року у Шепетівці) - головний художник Полонського заводу кераміки.    Закінчив СШ №6 та художню школу, Київський художньо-промисловий технікум. У 1996 -97 роках у краєзнавчому музеї демонстрував низку своїх робіт: “На полонині”, “Божа Матір”, “Гусар”, сервізи “Барвінок”, “Петриківка” тощо.

Демчук Остап Якович  (псевд. Стась Біднота, Стах Юхтименко, О.Княжинський; 23 березня 1890, с. Княжин Чуднівського району Житомирської обл. –19 грудня 1945, Франфуркт-на - Одері) -прозаїк. Бував у селах Шепетівського, Старокостянтинівського, Полонського, Ізяславського районів, як кореспондент газети “Радянська Волинь”. Автор книг “Комнезамчики” (1925), “Верболози” (1930), “Повість про мачуху” (1941) та ін.

Деко  Олександр - автор книги про єврейське гетто у Шепетівці “Кедойшім” (Київ, 1995). Народився у Яготині на Київщині. Працював редактором у видавництві “Мистецтво”. Створив 4-томне видання про дітей, які загинули в підпільних та партизанських загонах, здійснив переклади з німецької та білоруської. Був заборонений у 1970-77 рр.

Ємець Олександр Іванович (1 січня 1959 року в с.Велика Медведівка Шепетівського району, трагічно загинув) - народний депутат України, у 1996-1997 роках – віце-прем’єр- міністр України з політико-правових питань. Батько працював директором школи, мати фельдшером. Закінчив філософський факультет Київського держуніверситету та Київську вищу школу Міністерства внутрішніх справ України. З 1981 по 1990 рік працював на службі  в органах внутрішніх справ. У період з 1990 по 1994 рр. працював Головою Комісії Верховної Ради України з прав людини, Державним радником з питань правової політики, Радником Президента України з політико-правових питань, міністром України у справах національностей та міграції. Має нагороду за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Елеон  Надія Єфремівна ( 10 лютого 1951 року у с. Явтухи Деражнянського району) – художник - графік, майстер народної творчості.. Закінчила Харківський художньо-промисловий інститут. ДиректорШепетівської художньої школи. Учасник численних виставок. Оформила книги: ”Сходинки у природу”, “Колядки та щедрівки Шепетівщини”.

Жвалюк В.Р. (с. Курганівка) -генерал-полковник,  перший заступник начальника Державної податкової міліції України.

Зайцева Тетяна Григорівна - вчитель біології НВК №1 м. Шепетівки, заслужений вчитель України (2001), нагороджена грамотою Президента України до 10-річчя Незалежності, учасниця Другого Всеукраїнського з`їзду педагогічних працівників. Протягом останніх п`яти років учні Т.Г. Зайцевої ставали призерами і переможцями державних олімпіад та конкурсів-захистів учнівських робіт з біології. Мати- вчителька початкових класів, удостоєна медалі Макаренка, відмінник освіти.

 Зноба В.І. - скульптор, створив пам’ятник Миколі Островському у Шепетівці.

Зубрицький С.Ф.- заслужений будівельник УРСР, бригадир спеціалізованого будівельно-монтажного управління №5 м .Шепетівки (1979).

Іванов Олексій Григорович, Герой Радянського Союзу. Народився в с.Ново-Олександрівка Новосибірської обл. Мінер-підривник окремого диверсійного батальйону з'єднання Михайлова. Звання присвоєно 7 серпня 1944 р. Загинув у квітні 1944 р.

Ігнащенко Анатолій Федорович, - архітектор, удостоєний премії Ленінського комсомолу за  створення меморіалу Миколі Островському у Шепетівці. Народився у цигансько-польському селі в родині індійських циган. Батько закінчив у Харкові комвуз і став комісаром. Анатолій закінчив школу у Києві, архітектурний та інженерно-будівельний інститути. Член-кореспондент Академії архітектури, лауреат Шевченківської премії. Головні роботи: меморіал жертвам голодомору у Лубнах, створення алеї діячів світової цивілізації у Нью-Йорку, пам`ятник Василю Порику у Франції, Тарасу Шевченку в Парижі, Лесі Українці у Києві, Ялті та Канаді.

Ільченко Василь Онуфрійович, командир взводу 95 гвардійського стрілецького полку 31 гвардійської стрілецької дивізії. Повторив подвиг Матросова, закривши 29 червня 1944 біля селища  Осінторф  Оршанського району Вітебської області амбразуру німецького ДОТу. Посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни першого ступеня. Народився у 1914 році в селі Гриців наШепетівщині.

Капелюх Микола Кононович, член Спілки художників України. Художник декоративно-прикладного мистецтва. Народився 1 січня 1938 року у виселку Степ Шепетівського району.

Каргер  Михайло Костянтинович ( 30 травня 1903 року у Казані - 26 серпня 1976 року в Ленінграді) - відомий російський археолог, історик, мистецтвознавець, доктор історичних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР (1952). Закінчив Ленінградський університет. Працював у Російському музеї в Ленінграді, науковим співробітником в Інституті археології АН СРСР. У 1955-64 роках очолював Галицько-Волинську археологічну експедицію, у складі якої у 1957-1964 роках вивчав старовину села Городище  на Шепетівщині, міст  Ізяслава, Галича тощо. Опублікував понад 120 праць, зокрема “История культуры Древней Руси” М.-Л., “Древний город Изяславль в свете археологических исследований 1957-1964 гг.”

Кіпніс Григорій Львович (1946 р. в Шепетівці) - автор низки віршів у районних та обласних часописах, книзі “Прекрасна казка з дитинства”. Виїхав за кордон.

Кіпран Михайло Федорович  (20 липня 1944 р. у с. Кути Бузького району Львівської обл.) -краєзнавець.  Закінчив Львівське військово-політичне училище. Підполковник. З 1991- директорШепетівського історико-краєзнавчого музею, з 1996- заступник директора обласного молодіжного культурно-просвітницького центру зі статусом музею М. Островського. Автор 20 наукових розвідок з історії Південно-Східної Волині.

Кизюн Петро Кіндратович, Герой Радянського Союзу, відзначився під час Проскурово-Чернівецької операції в небі Шепетівщини. Народився в Красилові на Хмельниччині. В армії з 1937 року. Капітан, помічник командира штурмового авіаційного полку. Звання присвоєно 29 червня 1945 року. Полковник у відставці.

Климович Сергій Іванович, Герой Радянського Союзу. Народився 1909 року в Шепетівці. На фронті з червня 1943 року. Лейтенант, командир стрілецької роти. Відзначився при форсування Дніпра. Звання присвоєно 30 жовтня 1943 року. Помер у Шепетівці в 1946 році. Його ім’ям названо вулицю.

Клопотович Віктор Феофілович,  (20 жовтня 1865 р.- 2 квітня 1912 р.) - лікар, “Член 3-й Государственной Думы Статский Советник”- зазначено на пам’ятнику у с. Старі Бейзими, що наШепетівщині. Мешкав в с. Брикуля колишньої Сульжинської волості Заславського повіту.

Клопотовський Фелікс Адамович (1893 – 1965) - член ревкому у 1919 р., перший директорШепетівського цукрозаводу у 1921 р. В романі “Як гартувалася сталь” описаний під іменем Антек.

Коваленко Л.В. - удостоєний премії Ленінського комсомолу за  створення меморіалу М.Островського у Шепетівці.

Ковальчук Василь Олександрович (1887- 1918, Шепетівка, вбитий петлюрівцями) – член партії з 1916 р, слюсар цукрозаводу, учасник першої марксистської групи Шепетівки у 1905-1907 роках, керівник першої більшовицької організації  у 1917-1918 рр.

Ковальчук Володя, юний месник з Шепетівки. Народився 1928 року в сім’ї залізничника. В ніч під новий 1944 рік був схоплений фашистами і спалений живцем.

Ковальчук Олександр Володимирович ( 10 травня 1924 року на станції Білозір’я Черкаської обл.) - член Спілки письменників з 1974 р. Перед війною сім’я переїхала до Шепетівки, де Олександр закінчив залізничну школу №41. Закінчив Київський держуніверситет. Учасник війни. Працював відповідальним секретарем журналу “Радуга”. Автор книжок: “Оповідання розвідника” (1964), “Ні, не привиди!” (1964),  “На гребні війни” (1971), “Огненные рубежи” (1984),  “Залог” (1981) та інших.

Колос Михайло Іванович (21 листопада 1953 року в с. Білополь Шепетівського району) - кандидат юридичних наук, адвокат. Навчався у Київському держуніверситеті. Працював прокурором відділу загального нагляду Хмельницької обласної прокуратури. Захистив дисертацію на тему: “Правове регулювання карально-виховних засобів і забезпечення їх здійснення у виправно-трудових колоніях”. (Січень 1993 р.). Автор численних публікацій на правові теми.

Кольцов Михайло Юхимович, відомий публіцист та письменник. У 1935 році був у Шепетівці, звідки написав листа Миколі Островському в  Сочі.

Коник Андрій Данилович, член Спілки журналістів СРСР, до кінця вісімдесятих років - заступник редактора газети “Шляхом Жовтня”. Співавтор першого колективного збірника віршів на Хмельниччині у повоєнні роки.

Копилов Анатолій Олексійович (14 липня 1936 року в Шепетівці) - краєзнавець, доктор історичних наук, професор, ректор Кам’янець-Подільського педуніверситету з 1977р. по 2002 р.  Навчався у Ізяславській СШ №1. Закінчив історичний факультет Чернівецького університету. З 1964 року асистент, старший викладач, доцент, декан історичного факультету (1969-1975), проректор з наукової роботи (1976-1977), ректор. Дослідник історії Болгарії. Основні твори: “Білогір’я, Ямпіль.” (Історія міст і сіл УРСР.  Хмельницька обл. – К., 1971).

Костров Станіслав Іванович, Герой Радянського Союзу. Народився в Шепетівці 1923 р. В армії з 1942  р. Лейтенант,  командир взводу розвідки. Звання присвоєно 23 березня 1945 року. Працював у м. Йошкар-Ола.

Котик Валентин  Олександрович, Герой Радянського Союзу, піонер-партизан. Народився 11 лютого 1930 року в с. Хмелівка Шепетівського району. Загинув 16 лютого 1944 року. Звання присвоєно посмертно 27червня 1958 року. Похований в Шепетівці, де є вулиця його імені, обеліск на могилі та пам`ятник,  автори П.Фліт, О.Скиба, І.Салютос.

Котик Дем’ян  Максимович (1897 -13 жовтня 1930) - голова Городищенської сільради, загинув від рук куркулів. В Шепетівці є вулиця його імені та пам’ятник у місцевому парку (разом з Г.С.Шварцом).

  Кошечкін Борис Кузьмич, Герой Радянського Союзу, почесний громадянин м. Шепетівки, під час боїв за місто старший лейтенант 13 танкової бригади Кантемирівської дивізії 4 гвардійського танкового корпусу. Танк під №012, що належав Б.Кошечкіну, встановлено на площі Слави м.Шепетівки. Автор- архітектор І.С.Ланько.

Кочетигов Олег Іванович ( с.Завалля Кам’янець-Подільського району) – голова районної ради з 1998 р. Закінчив Кам’янець-Подільський технікум харчової промисловості, Харківський інститут інженерів комунального будівництва, Вищу партійну школу (1986). В Шепетівці понад 30 років. Працював на посаді інженера-будівельника КЕЧ, заступника голови Шепетівського райвиконкому, директора тов “Шепетівський гранкар’єр”.

Кочубей В.- директор Шепетівського окружного музею у 30-х роках 20 ст. Автор праці “Археологічне обстеження берегів р. Гориня” (1928р.)

Красінський Януш, польський письменник, автор книги про учасника Шепетівського підпілля поляка-антифашиста Станіслава Швалленберга “Син Валленрода” (“Радуга”, М.-1985, 317 стор.). Один з авторів сценарію радянсько-польського фільму “Пам’ятай ім’я своє”, роману “Данина повсякденності” (1959) та ін.

Красюк Микола Ігорович ( 8 серпня 1943 року у м. Вільшана  на Черкащині) - член Спілки письменників з 1967 року.  Через хворобу у дитячому вічі втратив зір. Сім’я переїхала у Пліщин Шепетівського району. З 1950 по1959 рік навчався у Київській школі сліпих. Продовжив навчання у Львові. Закінчив університет, вчителював. Автор поетичних збірок “Людяність” (1963), “Поклик” (1967), “Паралелі і меридіани” (1968), “Зустрічі” (1974), “Вирок” (1979) та інших.

Криворотько Віктор Васильович (17.03.1958 м.Київ) -редактор журналу “Міліція України”.  У 1981 році закінчив Київський політехнічний інститут. Працював інженером-конструктором у київському НДІ будівельних конструкцій. 1983-1985 рр. - служба в лавах Радянської армії, Пикарпатський військовий округ, м. Шепетівка. З 1985 року в органах внутрішніх справ. Працював у прес-центрі УВС м. Києва, прес-центрі МВС України. З 1995 року - начальник прес-центру МВС. В серпні 1999 року призначений на посаду головного редактора журналу МВС “Міліція України”. Заслужений журналіст України, член Всеукраїнської гільдії головних редакторів ЗМІ, полковник міліції.

Кудашов Георгій Максимович, Герой Радянського Союзу. Народився на станції Тайга Кемеровської обл. 1919 р. В армії з 1939 року. Старшина, командир кулеметного взводу.Відзначився під с.Філософово в районі Курсько-Орловської дуги. Звання присвоєно 15 січня 1944 р. Живе у Шепетівці.

Куліковський М.- член Шепетівського Наукового при УАН Товариства у 30-х роках 20-го ст., автор праць “Хоровитість призовників Шепетівщини” (1927р.), “Санітарна характеристика шкільних будинків на Шепетівщині та устаткування” (1929), “Характеристика селянського житлового будівництва на Шепетівщині”.

Кушнірук Віталій Миколайович(30 січня 1950 року в с. Михайлівка Рівненської обл.) - краєзнавець, фундатор Шепетівського історико-краєзнавчого музею. У 1955-1966 рр. навчався у Рудня-Новенській восьмирічній та Судилківській середній  школах на Шепетівщині. Працював завідуючим сільським клубом, відповідальним секретарем Шепетівської міської організації Товариства охорони пам’яток історії та культури. У 1976-1984 роках – заступник директора Грицівського ПТУ №19 з виховної роботи. У 1991-95 роках-науковий працівник, заступник директора з наукової роботиШепетівського краєзнавчого музею. З червня 1995 року на посаді директора Вишгородського історико-культурного заповідника Київської області. У вапняковому кар’єрі поблизу Грицева віднайшов понад 40 різновидів викопних тварин гіпаріонової фауни, вік яких понад 11 млн. років. Знахідки зберігаються у музеї Інституту палеонтології Національної Академії Наук. Опублікував статті: “Новое  местонахождение среднесарматских позвоночных на Украине”, “Мелкие млекопитающиеся местонахождения Межирич”, “Стратиграфическая, геохронологическая и минерало-петрографическая характеристика кристаллических, етаморфических и осадочных пород Шепетовского района”.

Лакіза Володимир Данилович (3 серпня 1938 року у Бердичеві у родині вчителя) -  кандидат технічних наук. З 1939 року мешкав у Шепетівці, закінчив у 1955 році школу №3, у 1957 році - сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, а після закінчення Київського політехнічного інституту за направленням працює у Інституті механіки Академії Наук України. Захистив дисертацію на тему: ” Динаміка багатофазного середовища при дії вібрації”, автор близько ста наукових праць. Працював у “Зоряному” містечку, забезпечуючи  політ у космос.

Лашків Володимир Богданович (11 червня 1952 року у м. Ходорів Львівської обл.) - член Спілки архітекторів України.  Закінчив Львівський політехнічний інститут, Міжнародну школу церковної архітектури. У 1978-1983 роках – головний архітектор м. Шепетівки. Розробив проекти дляШепетівки: пам’ятника більшовикам біля райлікарні “Багнет”, площі біля міськвиконкому, генплан забудови вулиці Островського, забудови скверу ім. В.Котика тощо. З 1984 року - головний архітекторШепетівського району. Автор проектів пам’ятників Герою Радянського Союзу В.Шарову у с. Білокриниччя, односельцям у селах Серединці та Сошки, співавтор генеральної забудови смт. Гриців.

Левицький Леонід Миколайович (8 листопада 1917 с.Миньківці Андрушівського району Житомирської обл. - 27 грудня 1943 р) - поет, член Спілки письменників (посмертно). Навчався у Плужному на Ізяславщині, Шепетівському індустріальному технікумі. Київському держуніверситеті. До війни мешкав у с. Новоставці Теофіпольського району. Дописував до газети “Прикордонний більшовик”.  Помер від ран у 1943 році. Автор книги “Недоспівана пісня”

Ледянко Микола Панасович, (8 листопада 1898, с. Башарівка Радивилівського району Рівненщини - 6 серпня 1963, Харків) - письменник. Навчався у Дубенській гімназії, яку закінчив у 1918 р.  У першій половині 20-х років в Шепетівській радянсько-партійній школі викладав  мову та арифметику. Тут працював над драматичними творами “Перший штурм”, ”Запалахкотіло”, що вийшли друком 1926 р. ЗШепетівки виїхав до Харкова у 1925р.

Литвиненко А.Н. - Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР, одна з перших жінок-металургів. Визволяла Шепетівку. Під час війни була розвідницею. Відвідала місто у вересні 1978 р.

Лінник Віктор Олександрович (9 червня 1946 р. с. Судилків Шепетівського району) –поет, автор ряду поетичних збірок, завідуючий відділом газети "Шепетівський вісник"

Лінник Іван Степанович (1895-1959) - герой роману “Як гартувалася сталь”(Долінник). До революції працював столяром цукрозаводу.  Тривалий час по Великій Вітчизняній війні  був директором Шепетівського ліспгоспзагу.

Логвиненко Михайло Семенович (16 вересня 1921, с. Бузинове Іванівського району Одещини )- критик, літературознавець, кандидат філологічних наук. Закінчив Київський педінститут. Досліджував творчість М.Островського, автор книг: “Микола Островський- художник слова”, “Публіцистика Миколи Островського” та ін. Бував у Шепетівці.

Лукін Михайло Федорович- генерал-лейтенант, командир 16 армії. В перші дні Великої Вітчизняної війни два тижні командував частинами, що охороняли Шепетівку, Славуту, Острог. Перебував у полоні.

Ляхов Володимир Панасович ( 20 липня 1941 р. м. Антрацит) - двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт. Відвідував музей Островського в Шепетівці 29 вересня 1987 р.

Макаренко Петро Павлович, член Спілки журналістів України, власкор “Подільських вістей” поШепетівському, Славутському, Полонському районах. Автор краєзнавчої розвідки “Полонне” (“Каменяр”, Львів-1976)

Матвієнко Валентина Іванівна (7 квітня 1949 р. м. Шепетівка) – мер Санкт-Петербурга. У 1972 році закінчила Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут, у 1985 – Академію суспільних наук при ЦК КПРС, у 1991 – курси удосконалення керівних дипломатичних працівників при Дипломатичній академії МЗС СРСР. Володіє німецькою  та англійською мовами. З 1972 по 1977 рік працювала завідуючою відділом, секретарем, першим секретарем Петроградського райкому ВЛКСМ в Ленінграді. З 1977 по 1984 рік займала посади секретаря, другого секретаря, першого секретаря Ленінградського обкому ВЛКСМ, с 1984 по 1986 - першого секретаря Червоногвардійського райкому КПРС. У 1986-1989 рр. працювала заступником голови виконкому Ленінградської Ради народних депутатів. З 1989 року обіймала посаду голови Комітету Верховної  Ради СРСР у справах  жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства. У 1991 році призначена  послом Росії в Республіці Мальта.  З 1994 по 1995 - посол з особливих  доручень Групи послів з особливих доручень. З 1995 по 1997 роки  займала  посаду директора Департаменту  зв’язків с суб’єктами Федерації, парламентом і  громадсько-політичними організаціями Міністерства Іноземних справ Російської Федерації. З 1995-1997 - член колегії МЗС Росії. У  1997 році  призначена послом Росії в Грецькій Республіці. З вересня 1998 року- Заступник Голови Уряду Російської Федерації. Нагороджена орденами: "Трудового Червоного прапора" (1982), "Знак  Пошани" (1976) , "За заслуги перед  Батьківщиною" 3-го ступеня (1999), а також  орденами іноземних держав. Має ранг Надзвичайного Повномочного Посла. Почесний доктор Російської Військово-медицинської Академії.

Мацевич Аполлінарій Федорович (4 серпня 1926 р. с. Заозерна Тульчинського району Вінничини)-прозаїк, член Спілки письменників. З поміж численних творів написав книгу проШепетівсько-Славутське підпілля “Клятва Гіппократа” (1990). Виїхав у Латвію.

Мащенко Микола, кінорежисер. Перебував у Шепетівці під час зйомок кінофільму “Як гартувалася сталь” (1971).

Меленчук Іван Петрович (1927 року у с. Мокіївці на Шепетівщині) - кандидат медичних наук.    Закінчив у рідному селі сім класів, тоді Харківське медичне училище, інститут, ординатуру, аспірантуру. Автор понад 70 наукових робіт, 40 раціоналізаторських пропозицій. Написав у співавторстві з Т.І.Меленчук та Г.Г.Матякіним  книгу: “Істория церквей  села Мокиевцы Хмельницкой и Шепетовской епархии”. Мешкає у Москві.

Менджул Валентина Іванівна ( 31 липня 1938 року у Шепетівці (дівоче прізвище Найчук) - кандидат сільськогосподарських наук, доцент. Закінчила середню школу №4. У 1958 -1963 роках навчалась на біологічному факультеті Ужгородського держуніверситету. Захистила кандидатську дисертацію на тему: “Вплив температури і світла на розмноження і розвиток попелиць”. Автор понад 100 наукових праць  Працює науковим співробітником кафедри фітофармакології та зоології Київського державного аграрного університету.

Миколайчук Олексій Іванович - редактор Шепетівської газети “День за днем” до 2001 р. Працював у товаристві “Знання”

Михтунець Купріян Михайлович, полковник, співавтор книги “315-я Сибирская в боях за Сталинград” –Барнаул. Алтайское книжное издательство. 1982. стр.152. Народився 2 червня 1910 року. У повоєнний час працював завідуючим Шепетівським райвідділом культури. Похований у Шепетівці у 1980 році.

Мілютіна  Ю.О.- педагог, кавалер двох орденів Леніна, проживала у Шепетівці, працювала у СШ №1.

Мороз Світлана Григорівна (11 травня 1952 р.) - редактор газети “Шепетівський вісник”. Нагороджена орденом Св.Ольги.

Нагулко Тарас Дмитрович( 30 жовтня 1937 р. с. Коростева Острозького району), лікар-гінеколог, народний депутат України 12 скликання (1990-1994 рр.) від Шепетівського виборчого округу. Закінчив Рівненське медучилище та у 1967 р.- Вінницький медінститут. Працював до 1972 р. у Славутській лікарні, згодом у залізничній лікарні м. Шепетівки.

Найчук Володимр Іванович (20 грудня 1936 року в Шепетівці) – кандидат технічних наук.  Закінчив у 1954 році СШ №4. Навчався у Донецькому індустріальному інституті. Захистив дисертацію на тему: ”Підвищення енергостійкості металів”. Викладав металознавство у Львівському політехнічному інституті. Автор десятків наукових праць з металознавства. До виходу на пенсію у 1996 році працював директором Львівського арматурного заводу. Майстер спорту з легкої атлетики.

Некрасов Борис Миколайович (Сюсько) (1930 року в Шепетівці)- художник.  Учасник антифашистського руху на Шепетівщині. Навчався у Київській середній художній школі. Закінчив художнє училище ім. Грекова та фізико-математичний факультет Київського педінституту. Працював директором Шепетівської художньої школи. Картини виставлялись у Хмельницькому, Києві, Москві, Берліні. До 100 робіт зберігається у Острозькому музеї-заповіднику, близько 50- у Славутському відділенні облмузею.

Нитка Володимир Васильович, журналіст, працівник “Шепетівського вісника” з 1998 р.

Нішніанідзе Джумбер Григорович, підприємець. Утримував на базі Шепетівського кооперативу “Темп” футбольний клуб, який виступав у вищій лізі українського футболу. Народився 10 листопада 1948 року.

Огородов Михайло Іванович,  (12 жовтня 1901 р. село Єрзовка Сталінградської обл.- 1972 рік,Шепетівка.) - командир 110 гвардійської Олександрійської Червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії, кавалер багатьох бойових нагород.

ОРДИНСЬКИЙ Валеріан Йосипович, 1960 року народження. Родом із м. Шепетівки Хмельницької області, має вищу освіту за спеціальністю механізація сільського господарства
Трудова діяльність

09.1978 до 07.1983 - студент Кам’янець – Подільського сільськогосподарського інституту
09.1983 до 04.1992 - головний інженер колгоспу “Більшовик”, с. Плесна Шепетівського району Хмельницької області
04.1992 до 10.1998 - заступник голови колгоспу “Більшовик”, с. Плесна Шепетівського району Хмельницької області
10.1998 до 11.1998 - менеджер ПП “Подільська Нафта”, м. Шепетівка Хмельницької області
11.1998 до 03.2000 - директор ЗАТ “ Агрохім – Поділля ” м. Шепетівка Хмельницької області
03.2000 до 02.2003 - директор СТОВ ім. Лесі Українки с. Плесна Шепетівського району Хмельницької області
02.2003 до 08.2008 - начальник Шепетівського відділу ДП “Хмельницькстандартметрологія”
08.2008 --       - тимчасово виконуючий обов’язки голови Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області

Осінський Віталій Гнатович (10 вересня 1952 р. у с.Круглик Шепетівського району) – історик, краєзнавець. Закінчив історичний факультет Луцького педінституту. З 1992 року - директор державного архіву Хмельницької області, з 1994- заступник голови виконкому Шепетівської міськради. Один з організаторів міжнародної краєзнавчої конференції у жовтні 1994 року: “Велика Волинь: минуле і сучасне”, головний редактор збірника матеріалів конференції “Південно-Східна Волинь: наука, освіта, культура”.

Островський Микола Олексійович ( 29 вересня 1904 року в с. Вілія на Рівненщині - 22 грудня 1936, Москва). Закінчив місцеву церковно-проходську школу, у 1915-1916 рр. навчався уШепетівському двокласному народному училищі, пізніше – працював на електростанції помічником електромонтера  у Шепетівці, був секретарем райкому комсомолу у Берездівському та Ізяславському районах. Член Спілки письменників з 1934 р. Нагороджений орденом Леніна, бригадний комісар. Його ім’я носила Республіканська премія, вулиці у Шепетівці та Сочі, пароход тощо. В Шепетівці 16 червня 1979 р. відбулось відкриття меморіального музею (автори М.Гусєв, В.Суслов, А.Ігнатенко, А.Гайдамака, художники І.Скорупський, Л. Коваленко – всі лауреати премії Ленінського комсомолу). Перед меморіалом стоїть пам’ятник роботи В.І.Зноби, який відкрито 6 жовтня 1966 р. Прозаїк, автор романів “Як гартувалася сталь”, “Народжені бурею”.

Островський Йосип Меєрович (14 червня 1935 р. м. Шепетівка) - художник станкового живопису.

Павлюк Віктор Володимирович - кандидат історичних наук, краєзнавець, дослідник історії краю. Вчителював у зош № 3 м. Шепетівки, нині викладач університету “Острозька академія”. Друкувався у збірнику “Велика Волинь: минуле й сучасне”, альманасі “Дивокрай”.

Палій Гордій Кіндратович ( 1936 року в с. Лотівка на Шепетівщині) - доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, академік Академії Наук Вищої школи України з 1994 року.  Закінчив Чернівецький медінститут. Працював у с. Мала Совка Межирічського району Рівненщини. З 1976 року - завідуючий кафедри мікробіології, вірусології та імунології  Вінницького медінституту. Автор понад 200 наукових статей, 40 авторських свідоцтв та винаходів.

Паламарчук Максим Мартинович (22 жовтня 1916 року в с.Воробіївка на Полонщині )- український економіст, економгеограф, академік АН України з 1976 р., заслужений діяч науки України, віце-президент Географічного товариства України. Закінчив Шепетівський індустріальний технікум, робітфак Київського держуніверситету, геолого -географічний факультет цього ж університету. З 1975 року - професор Київського держуніверситету. З 1985 р. -заступник голови наукової ради “Комплексні географічні дослідження”. Розробив ряд актуальних проблем економічної і соціальної географії.

Перепелиця Ніна Іванівна (1922 року в с.Кабанівка Кінель -Черкаського повіту Самарської губернії в сім’ї робітника -залізничника,  краєзнавець, автор путівників: ”Музей М.Островського в м.Шепетівці” (1963), (1968).  Закінчила Куйбишевський педінститут. Наприкінці 1944 року переїхала доШепетівки. Працювала науковим працівником, директором музею М.Островського.

Петлюра Симон (1879-1926)- головний отаман і голова Директорії, журналіст,  публіцист, театральний критик. Народився у Полтаві. Протягом 1918-1920 років з штабом перебував у  Рівному таШепетівці (за В.Винниченком).

Підопригора Анатолій Петрович, заслужений лікар України, академік академії медико-технічних наук, кандидат медичних наук, доцент філіалу  Вінницького медичного університету, головний обласний хірург Хмельницької області. Зробив понад 18 тисяч операцій. Автор 12 винаходів і патентів, понад 200 наукових публікацій. Понад 15 років працював головним хірургом Шепетівського району. Дитинство пройшло у Гнівані на Вінниччині. Закінчив Вінницький медінститут. Батько загинув на війні у 1942 р.

Поведа Галина Антонівна - Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР, член Президії Верховної Ради УРСР (1979), апаратниця Шепетівського цукрокомбінату. Брала участь у Всесвітньому фестивалі молоді  1957 р. в Москві.

Поліщук Іван Михайлович, Герой Радянського Союзу. Народився в с. Ленківці на Шепетівщині у 1918 році. На фронті з 1941. Гвардії майор, командир гвардійського стрілецького полку. Звання присвоєно 22 лютого 1944 року. Загинув при форсуванні Дніпра.

Пономарчук Андрій Іванович, Герой Радянського Союзу. Народився в с. Черемошне Вінницької обл. Лейтенант, командир стрілецької роти. Загинув у лютому 1944 року в Судилкові під Шепетівкою.

Попелюшко Василь Олександрович  (1951 р.) - кандидат юридичних наук,  юрист-правознавець, адвокат м. Шепетівка. Закінчив  Львівський державний університет.
             Попов Павло Хомич, Герой Радянського Союзу. Народився в Красноярську 1906 р. В армії з 1942 р. Гвардії лейтенант, командир стрілецької роти. Звання присвоєно 17 листопада 1943 року. Загинув у 1944 р. Похований в Шепетівці.

Попський Богдан Іванович (1953 р. на Львівщині – 2003 м. Шепетівка) -  член Спілки журналістів України, редактор Шепетівської міськрайонної газети “Шепетівський вісник” у 1990-1995 рр.

Пугач Сергій Кельманович (21 червня 1949 року в Шепетівці) - кандидат медичних наук.  Закінчив місцеву СШ №5, педіатричний факультет Челябінського медінституту. У 1992 році захистив дисертацію на тему: “Клініко-соціальна оцінка несприятливих наслідків інфекційних захворювань у дітей раннього віку”. Автор близько 40 наукових праць. Мешкав у Шепетівці, працював дільничним педіатром центральної районної лікарні. Виїхав у США.

П’яскорський Микола (1941 року в с. Городище на Шепетівщині –загинув 11 грудня 1963 року в Алжирі) - воін-інтернаціоналіст, мінер. Посмертно нагороджений орденом Червоного Прапора. Його ім’ям названо школу с .Городище, вулицю в Хмельницькому.

Радецький В. – міністр оборони України, генерал армії. Відвідував музей М.Островського 31 вересня 1987 р.

Радкевич Валентина Олександрівна (13 липня 1956 року у зернорадгоспі “Горьківський” Ленінградського району Кокчетавської області  Казахстану) - член-кореспондент Академії педагогічних наук з січня 1997 року.  У 1985 році закінчила факультет загальнотехнічних дисциплін Тернопільського педагогічного інституту, аспірантуру при Київському інституті педагогіки, професійної освіти Академії педагогічних наук України. Захистила дисертацію на тему: ”Науково-педагогічне забезпечення підготовки робітничих кадрів з художніх професій” (1995). З 1982 року - заступник, з 1985 –директор Грицівського професійно-технічного училища художніх промислів №19.

Рафальський М. -науковий працівник Шепетівського окружного музею у 30-х роках 20-го ст., членШепетівського Наукового при УАН Товариства, автор праці “Смолярна промисловість та запаси сировини для неї в районі Славутського лісництва” -1928 р.

Рибак Натан Самійлович ( З січня 1913 с.Іванівка Новомирського району Кіровоградської обл. – 11 вересня 1978 загинув в автомобільній катастрофі, Київ) - український письменник, лауреат Державної премії СРСР, автор понад 30 книжок, роману “Переяславська Рада”. У дитячі роки мешкав в с. Клембівка Ізяславського району (в Ізяславі поховано матір). Навчався у Шепетівській фабрично-заводській школі на хімічному відділенні, після закінчення якої працював змінним хіміком на цукроварні. У 1930 році виїхав на навчання до Києва. Ім’я письменника присвоєно школі №7 у Шепетівці, вулицю, встановлено  бронзову меморіальну дошку роботи О.П.Скоблікова на будівлі цукрокомбінату з написом: “На Шепетівському цукрокомбінаті з 1927 по 1930 роки працював і навчався видатний український письменник лауреат Державної премії СРСР Натан Самойлович Рибак”

Росіневич П.- член Шепетівського Наукового при УАН Товариства у 30-х роках 20-го ст., автор праці “До питання харчування сільського населення”.

Савіцький М.- науковий працівник Шепетівського окружного музею у 30-х роках 20-го ст., членШепетівського Наукового при УАН Товариства, автор праці “с. Цвітоха. Загальна характеристика економічного стану села,  лісової смуги на Шепетівщині (на 1 січня 1928 р.)”.

Сачок  Василь Корнійович, доцент  кафедри історії Рівненського державного гуманітарного університету. Народився в Шепетівці 1942 р.

Семенюк  Надія, автор книги “Мамина любов” (1996). Народилась 19 лютого 1952 року в с. Великі Пузирки Ізяславського району. Мешкає в Шепетівці.

Сидоришин Олексій Петрович (15 лютого 1921 р. с. Йосипівка Старокостянтинівського району - 7 листопада 1945 р. ст. Шепетівка /трагічна загибель). У 1939 р. закінчив Качинське військове авіаційне училище. З 22 червня 1941 року на Західному, Сталінградському, Воронезькому, 1Українському фронтах. Старший лейтенант, командир ланки 226 полку 2 гвардійського авіаційного бомбардувального корпусу. Звання присвоєно 15 травня 1946 р. посмертно.

Сидоров Дмитро Степанович, Герой Радянського Союзу. Народився в с. Стара Уварівка Тульської обл. На фронті з лютого 1943 р. Рядовий наводчик протитанкової гармати. Загинув у лютому 1944 року під Судилковим на Шепетівщині. Звання присвоєно 23 серпня 1944 р.

Синюта Петро Федорович ( 2 травня 1915 року в с.Брикуля) – краєзнавець. Закінчив Харківське військово-медичне училище  у 1941 році. Учасник війни, нагороджений орденами і медалями. У післявоєнний час працював фельдшером Брикульського медпункту. Записав низку легенд, переказів, що увійшли до збірника “Легенди і перекази Шепетівщини” (1995). У 1997 році випустив книгу історичних нарисів, легенд, переказів та спогадів, що стосуються с. Брикуля Шепетівського району “Нариси з історії Шепетівщини”.

Сівак Геннадій Аркадійович (1946 року у Вінниці) - автор книги віршів “От всей души”, яка вийшла у м. Хайфа (Ізраїль), де нині мешкає.  З 1955 року у Шепетівці. Закінчив сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку. Працював економістом у “Райсільгосптехніці”.

Скляров Іван Павлович - редактор газети “Новий шлях” м. Полонне з 1990 до 2000 р. Мешкає вШепетівці.

Скобліков Олексій Павлович, народний художник України, 1929 р.н., автор бронзового горельєфу Натана Рибака на будівлі Шепетівського цукрокомбінату.  Серед його інших робіт пам`ятники Гоголю, Вернадському, Некрасову, морякам військової Дніпровської флотилії, так звана “арка” Дружби народів у Києві тощо.

Скрипник Валентина Якимівна (1943 року в Шепетівці в сім’ї службовців) – краєзнавець. Закінчила філологічний факультет педінституту м. Бєльци. З 1968 року працює у музеї М.Островського в Шепетівці – науковим працівником, заступником директора з науково-масової роботи. Провела велику роботу з дослідження біографії М.Островського, історії Шепетівщини. Автор численних публікацій у пресі.

Слободянюк Петро Якович, кандидат історичних наук, директор Хмельницького обласного архіву. Служив у Шепетівці, здійснив немало театралізованих свят, у  тому числі і в Шепетівці. Автор книги “Культура Хмельниччини” (1995). Народився 30 травня 1948 року в с. Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської обл. Закінчив режисерський факультет та аспірантуру Київського державного інституту культури.

Слюсар Ананій Павлович (1892, с.Березна Шепетівського району –1924, Кременчуг)- перший голова Ізяславського повітового ревкому 1917- 1918 рр., делегат з’їзду Рад України, керівник партизанських загонів Шепетівщини у 1918-1919 рр. В рідному селі встановлено меморіальну дошку.

Смоктуновський Інокентій, народний артист СРСР.  Під час війни потрапив в оточення і в селі Дмитрівка на Ізяславщині переховувався у січні 1944 року в родині Василини Іванівни Шевчук наШепетівщині.

Стародубець Ксенія Єрмолаївна (1 листопада 1921 р у м. Млин Брянської області) - заслужений вчитель Української СРСР з 1966 р. Нагороджена медаллю ім.Макаренка.  Працювала у СШ №№1, 5.

Суслов В.М - удостоєний премії Ленінського комсомолу за  створення меморіалу М.Островському уШепетівці.

Терещук Костянтин Іванович  (12 лютого 1923 р. с. Коськів Шепетівського району - 20 серпня 1986 р. Коськів) - краєзнавець, археолог, художник. Досліджував Полонне, Городок, Колодяжин, Губин, Ізяслав, Гриців. У своїх працях локалізував так звану Болохівську землю. Його краєзнавчі розвідки древніх городищ краю увійшли до Зводу археологічних пам’яток України. Здійснив реконструкцію за методом Герасимова ряду облич. Написав ряд полотен, що зберігаються у музеї с. Коськова. Працював науковим співробітником Шепетівського краєзнавчого музею.

Терещук Леонід Костянтинович (29 жовтня 1956 року в с. Коськів на Шепетівщині) – історик, краєзнавець. Закінчив 1978 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. З того часу працює у рідному селі вчителем. Учасник IV-VIII Подільських історико-краєзнавчих конференцій та конференцій з історії Волині. Опублікував з історії краю понад 30 праць.

Тодчук Галина – перша жінка на Південно-Західній залізниці, яка здобула професію машиніста. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. У 1938 році призначена заступником депоШепетівського залізничного вузла.

Трахтенберг Борис Фридрихович (18 червня  1923 р. в смт Гриців на Шепетівщині)- доктор технічних наук, професор Самарської державної економічної академії, член-кореспондент Академії природознавства. Автор понад 500 наукових робіт, в тому числі 4 монографій, 10 книг, 114 винаходів. Підготував 40 кандидатів наук, з поміж яких 6-ро захистили докторські дисертації. Б.Ф.Трахтенберг ввів поняття  про механізм руйнування металу, про тріщини першого і другого роду; запропонував новий комплекс випробування  (квазіаналогові випробування) і розробив  прилади для їх реалізації; сформулював парадигми створення високостійкого формоутворюючого та  формозмінюючого інструмента; запропонував  новий клас модифікаторів третього роду, які забезпечують високо економічній процесс самомодифікації. У 1998 році  йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Російської Федерації».

Федорчук В.Д.- Герой Соціалістичної Праці, бригадир колгоспу с.Чотирбоки на Шепетівщині.

Федорчук М.С. (с. Велика Шкарівка) - доктор філологічних наук, професор, літературознавець.

Хахерін Ілля Кирилович, Герой Радянського Союзу. Народився в с. Дроново на Брянщині. В армії з 1937 р. Капітан, командир стрілецької роти. Відзначився при звільненні Шепетівки та Білогородки. Похований в с. Купель Волочиського району. Звання присвоєно17 жовтня 1943 р.

Хоронжук Іван Ульянович, заслужений лісівник УРСР, кавалер ордена Леніна. Тривалий час у 60-70 рр працював директором Шепетівського лісгоспзагу.

Христюк Дмитро - майстер спорту міжнародного класу з бойового самбо, капітан Збірної України з цього виду спорту, віце-чемпіон світу 2003 року. Народився в Шепетівці. Закінчив будівельний та економічний факультети Київського національного транспортного університету, аспірант цього університету. Тренується у заслуженого тренера України Григорія Пітика. Перший тренер Станіслав Кушик.

Цюпа Іван Антонович (29 жовтня 1911 с. Бірки Зіньківського району Полтавщини)- прозаїк. Закінчив Харківський інститут журналістики. Неодноразово бував у Шепетівці.  Автор роману “Мужній вершник”.

Царик Олександр Павлович ( 3 вересня 1954 року в Шепетівц) - поет, краєзнавець, член Спілки журналістів України, з 2002 р. – секретар Шепетівської міськради, виконуючий обов’язки голови міськради.

 Після закінчення СШ №4 працював піонервожатим у восьмирічці с. Климентовичі, науковим працівником літературно-меморіального музею М.Островського в Шепетівці, завідуючим  відділом історико-краєзнавчого музею, кореспондентом Теофіпольської газети “Червона зірка”, часописуШепетівщини “Шляхом Жовтня”, редактором газети “День за днем”, “Час пік”. Лауреат обласної премії ім. сількора Савчука. Закінчив Рівненський педагогічний інститут. Основні роботи: “Колядки. Щедрівки” (упорядник,1991), “В альбом N…” (1993), “Шепетівський історичний музей” (1985), “Мемориал Николая Островского в Шепетовке” (1983), “Історичні і пам’ятні місця Шепетівщини” (1982), “Легенди і перекази Шепетівщини” (1995), “Поминальні дзвони” (1991). “Прекрасна казка з дитинства” (1995), “Лілеї святого озера” (1992) та ін.

Царик Юрій Павлович (25 березня 1956 року в Шепетівці) – винахідник, раціоналізатор. Закінчив СШ№4, Київський політехнічний інститут. Працював на дослідному заводі інституту автоматики і електрозварювання ім. Патона, в одноіменному інституті. Розробив конструкцію напівзварювальних автоматів “Пульсар-100” і “Пульсар 100 М”, які виготовлялись на Шепетівському заводі “Радар”, десяти моделей напівзварювальних апаратів “Сварог”. Автор двох винаходів. Оформлював в  якості фотографа  путівники про Шепетівку.

Шабадах Всеволод Костянтинович, кавалер ордена Леніна, вчитель СШ №1 м. Шепетівки. Роботи членів фізичного гуртка під керівництвом В.Шабадаха виставлялись на республіканській виставці народного господарства.

Шаєшнікова К.Н – кавалер ордена Леніна, слюсар-автоматник пункту техогляду вагонівШепетівського локомотивного депо.

Шапіро Раббі Пінхас - цадік (єврейський праведник), один з основоположників хасидизму (течія іудаїзму у Східній Європі), автор численних хасидських релігійних збірників, видрукованих його синами у Славуті. Похований у Шепетівці, могилу взято на облік ЮНЕСКО як пам`ятку єврейської культури.

Шаров Василь Васильович, Герой Радянського Союзу, льотчик (звання присвоєно 21 березня 1940 року). Народився 23 грудня 1909 року в селищі Сатка (нині Челябінська обл.).  В армії з 1929 року. Учасник іспанських подій та Великої Вітчизняної війни. Не повернувся з завдання. Могилу майора Шарова віднайдено слідопитами  Шепетівського палацу школярів під керівництвом О.Царика. Встановлено, що він загинув в небі Шепетівщини і похований в с. Білокриниччя.

Шварц Гнат Савелійович (1899 - 20 листопада 1931) - голова сільради с.Михайлючка. Загинув восени 1931 р. від рук куркулів. В Шепетівці є вулиця його імені та пам’ятник у місцевому парку (разом з Д.Котиком).

Швець Ульян Євграфович, Герой Радянського Союзу. Народився в с. Березна Шепетівського району 1900 р. На фронті з 1941 р. капітан, командир стрілецького батальйону. Звання присвоєно 23 вересня 1944 року. Загинув за м. Сандомир (Польща).

Шевчук Іван Андрійович ( с. Пліщин 1903 р.-  Чернівці 1984 р) -  доктор медичних наук, професор. Після війни очолив кафедру гістології Станіславського (Івано-Франківського) медичного інституту, а з 1951 р. кафедру гістології Чернівецького медінституту. Автор понад 180 наукових праць.

Шестопалов Євген Анатолійович – викладач інформатики зош №8 м. Шепетівки. Розробив 9 посібників з інформатики.

Шуляк Василь Корнійович (8 лютого 1952 р. с. Лютарівка Теофіпольського району)- голова Теофіпольської районної ради з жовтня 1998 р. Навчався у Шепетівському сільськогосподарському технікумі. Працював бухгалтером у колгоспі, головним бухгалтером комбікормового заводу у Теофіполі, очолював колгосп ім..Калініна с. Строки. З 1992 р.- представник Президента України у Теофіпольському районі. Має звання “Заслужений працівник сільського господарства України”, нагороджений орденами “Знак пошани”, Жовтневої революції”.

Першу російську школу було засновано в м. Шепетівці в 1934р. Спочатку вона була початковою школою. Вона містила в собі 1-4 класи і була розташована в будинку колишньої польської школи по вул. Леніна (на даний момент приміщення НВО №1 - школа №4).