Дитинство та виживання у часи Голодомору
Пелагія Качка народилася 4 листопада 1922 року. Її дитинство припало на період становлення радянської влади та примусової колективізації. Через необхідність тяжко працювати у сільському господарстві дівчина закінчила лише чотири класи місцевої школи.
Найстрашнішим спогадом дитинства для жінки залишається Голодомор 1932–1933 років. Пелагія згадує, що її родина вижила завдяки залишками минулорічної картоплі, знайденої в ямі, проте голод забрав життя її молодшої сестри та бабусі.
«Бабуня померла, і сестра молодша померла. А мама лежала хвора, висохла так, що зуби були зверху. Смерть була всюди, їсти не було чого», — згадує довгожителька.
Родину Пелагії не репресували лише тому, що батьки віддали до колгоспу все майно: коня, воза та упряж. Проте вона добре пам’ятає розправи над заможнішими сусідами, яких розстрілювали дорогою до в’язниць або висилали до Сибіру.
Депортація до Німеччини та праця на заводах рейху
У 1942 році, під час Другої світової війни, 20-річну Пелагію разом із 150 односельчанами примусово вивезли на роботу до нацистської Німеччини (статус «остарбайтера»). Жінка потрапила до міста Ерфурт. Шлях пролягав через пересильні пункти, де людей піддавали принизливим процедурам санітарної обробки.
У Німеччині Пелагія працювала на військовому заводі, де виготовляла деталі. За її словами, спочатку це були магазинної коробки до автоматів, а згодом — деталі до літаків. Умови харчування були вкрай важкими:
- Спочатку давали хліб із тирсою та суп із брукви двічі на день.
- Згодом харчування скоротили до одного разу, проте видавали каву.
Саме тоді у жінки з’явилася звичка пити каву зранку, яку вона зберігає до сьогодні, у свої 103 роки.
Повернення додому та «Мати-героїня»
До рідного Михнова Пелагія повернулася у 1945 році. Вона одразу пішла працювати на свиноферму, згодом вийшла заміж. Жінка народила та виховала п’ятьох дітей, за що отримала статус «Мати-героїня». Незважаючи на важку працю, вона офіційно працювала до 70-річного віку.
На сьогодні родина Пелагії Качки налічує кілька поколінь:
- 5 дітей;
- 7 онуків;
- 9 правнуків;
- 1 праправнук.
Сучасність та мрії про мир
Незважаючи на поважний вік, Пелагія Качка намагається йти в ногу з часом: вона активно користується мобільним телефоном для зв’язку з рідними. Наразі жінка живе з молодшою донькою, яка допомагає їй по господарству.
Найбільшим бажанням довгожительки, яка пережила три голодомори та дві світові війни, є закінчення нинішньої російсько-української війни. Пелагія мріє про день, коли всі її численні нащадки знову зможуть безпечно зібратися у батьківській хаті.
Довідка: Станом на 2026 рік в Україні проживає кілька сотень людей віком понад 100 років. Хмельниччина традиційно входить до регіонів із високим показником довгожителів серед сільського населення.
