Суспільство — Сайт міста Шепетівка
У зв'язку із загостренням ситуації на Сході України в останній час дуже сильно активізувались кремлеботи - люди, які за гроші пишуть коментарі в соціальних мережах та сайтах. Головна їх мета - це перекручення фактів та маніпулювання читачами, які прочитавши той чи інший матеріал, хочуть дізнатись думку інших читачів. Але нерви вже не витримують навіть у них, за останній тиждень в інтернеті вже з'явилось декілька відвертих зізнань, де вони зливають всі схеми своєї діяльності. При чому це стосується не лише ботів проплачених Кремлем, але кишенькових коментаторів українських олігархів, як ось для прикладу в цій статті. В цьому ж матеріалі я також…
У Шепетівському міськвідділі міліції працює аж 3 пари близнюків. Більше того, є тут ще одна пара близнюків, які вже вийшли на пенсію, але постійно цікавляться проблемами міста та району, дають молодшим колегам поради.
Закон є, а от механізм його реалізації шкутильгає.  Лише п’ятьом  бійцям з усієї Хмельниччини вже пощастило оформити обіцяні державою земельні наділи. Про це повідомили в обласному військкоматі.  Решта – в очікуванні.
Чомусь думала, що наші бійці - учасники АТО, - це дорослі чоловіки, суворі, жорсткі вояки з холодними очима. Натомість, приїхавши в село Поляна, що на Шепетівщині, де мешкають Микола та Ірина Сирота, двоє старших синів (Роман та Андрій) котрих служать в АТО, була щиро здивована. Якраз тоді у десятиденну відпустку приїхав старший, 22-річний Роман зі своїм другом, бойовим побратимом і двоюрідним братом Олександром Захарцем. 
Зізнається дружина шепетівчанина Миколи Дзявульського, героя Небесної сотні, а тепер уже й Героя України.
Бійці штурмової роти 5-го окремого батальйону добровольчого українського корпуса «Правого сектору» Бугай та Анархіст (бойові прізвиська — Авт.) після 22-денного протистояння в Донецькому аеропорту повернулися на відпочинок додому в минулу неділю. Чоловіки, що відстоюють цілісність України, приїхали разом із волонтерами громадської організації «Самооборона. Хмельниччина».
П'ятдесят стареньких та хворих, котрі не можуть самі себе обходити, знайшли притулок у городоцькому Будинку милосердя. Більшість мешканців цього будинку мають когось з рідних — сестер, братів, дітей. Але кожен намагається знайти аргументи, щоб виправдати їх, пояснити, чому на схилі літ живуть не у своєму родинному колі. Хоча душа, звісно, щемить.
Напередодні відзначення Дня ветерана органів внутрішніх справ хочеться розповісти про Віктора Скакуна, хоча ветераном у класичному розумінні цього слова його важко назвати. У свої 57 він дає фору 20-річним. Спортивний, підтягнутий, сповнений життєвої енергії та оптимізму, а ще — невичерпної любові до Батьківщини. Саме це змусило його після 12 років відпочинку знову стати в стрій, взяти до рук зброю, щоб боронити рідну землю від ворога.
0
репостів
0
репостів