Розділ
Суспільство
Хто володіє комунальною власністю: депутати чи громада?
Питання комунальної та земельної власності - це питання підвищеного суспільного значення, бо безпосередньо мають відношення до наповнення бюджету, до рівня життя громади - з одного боку. А з іншого - ця сфера має дуже велику "корупційну привабливість", якщо можна так висловитися. І дотримання принципу прозорості та доступності інформації про роботу структур та підрозділів міської ради та її виконавчих органів, які розпоряджаються майном громади - це яскравий показник якості і характеру її діяльності.
І хоча тема комунальної власності не є вельми цікавою для пересічного мешканця, спонукало до написання цієї статті спостереження за тим, яким чином поводяться депутати міської ради при розгляді питань управління майном територіальної громади міста.
Для його жителів стають неприємними несподіванками, що прямо під вікнами їх помешкань з'являються автостоянки, торгові точки і, навіть по-народному, "генделики". Після цього як знущання звучать слова: майно і земля територіальної громади. Мало того, що ми позбуваємося зелених зон відпочинку, дитячих майданчиків, ця армада так званих малих архітектурних форм, суне вже на наші прибудинкові території. Ми нічого не можемо вдіяти, бо просто не маємо ніяких відомостей про те, хто ж нас позбавляє спокою і комфортності дворового життя. Здається, що на території міста не лишилося жодної вільної земельної ділянки, яку можливо було би використати для суспільних потреб та рекреаційних зон. Саме так вже довгий час наші "народні депутати" розпоряджаються громадським майном.
Нещодавно у м. Рівному оприлюднили список тих, хто за останні роки отримав земельні ділянки у місті. Цікава вийшла картина: в основному це були прізвища депутатів міської ради. Не думаю, що у нас подібний список чимось відрізнявся від рівнян.
До того ж, земельні ділянки для комерційного використання в цілях підвищення доходів бюджету повинні надаватися на умовах оренди або бути продані, але серед депутатів вони довгий час надавались безкоштовно чи за копійки, що непоправно відзначилось на поповненні міського бюджету.
В результаті ситуації, що склалася, права комунальної власності на нерухоме майно, земельні ділянки в більшості випадків не зареєстровані в установленому законом порядку. Це ускладнює розпоряджання ними та забезпечення їхнього захисту. Й досі чітко не визначено перелік прибуткових об'єктів комунальної власності і органи місцевого самоврядування не мають уявлення про новий перелік нерухомості, що належить територіальній громаді. А комусь це навіть вигідно.
Дивує інше - існуюче використання нерухомого майна, оренди земельних ділянок є сьогодні неефективним з точки зору формування дохідної частини місцевого бюджету, але чомусь це нікого не хвилює, в першу чергу депутатів міської ради. Причин цьому багато.
Напевно добре вирішувати свої інтереси, коли в.о. міського голови лишився без своїх заступників, а управління житлово-комунального господарства без начальника. За питання управління комунальним майном взагалі не має кому відповідати, хоча у інших містах цим замаються відповідні відділи.
Саме тому в Шепетівці поки ще не вдалося перетворити важливий ресурс розвитку громади - комунальну власність - в капітал. При цьому хочеться відмітити, що не можна сказати, що депутати міської ради самоусунулись від розгляду питань комунальної власності. Свідченням є розгляд питання передачі колишньої будови вечірньої школи по вул. Судилківській для потреб міської бібліотеки.
На двох засіданнях сесії міської ради точилися дебати: чи надати це приміщення для використання бібліотеці, яка визнана за експертним висновком аварійною, чи ні? При цьому наводились різні припущення, починаючи з того, що бібліотека мабуть буде просити кошти на ремонт приміщення, або ж влаштують там нічний клуб чи ще щось значно непростойніше (за думкою депутата Черняхівського). Ось вам і рівень нашого детутатства!
А де ж розуміння того, що бібліотека об'єкт нерухомого майна за функціональними групами є об'єктом, що використовується для здійснення обов'язкових функцій, віднесених до компетенції місцевого самоврядування. За п.4. ст.20 Закону України "Про культуру" забороняється висилення закладів культури (в тому числі бібліотек) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення. І виключення бібліотеки з базової мережі можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади.
Більше всього обурює, що не проголосували за надання бібліотеці іншого приміщення детупати-директори загальноосвітніх шкіл. Вони ж бо розуміють в повній мірі про ті самі освітні функції бібліотек, що й школи. Хто ж, як не вони мали б шукати шляхи збереження закладу культури, а не знищення!
Певна їх зацікавленість, бо заклади освіти теж володіють комунальним майном на основі права оперативного управління. За такої форми володіння комунальним майном, всупереч вимогам законодавства, всі договори оренди приміщень управління освіти, загальноосвітніх шкіл укладено без участі огранів місцевого самоврядування, без їх згоди, як власника майна. Є питання і щодо ефективного використання комунального майна, коли теж приміщення колишньої вечірньої школи не використовується за призначенням, руйнується, не говорячи вже про те, що воно має історичне значення для нашого міста. Навіть саме приміщення будинку освіти майже пустує, непокоїть і технічний стан зазначених будівель.
Влада, детутатський корпус будь-якого рівня мають працювати для людей, захищати інтереси громадян, а не свої власні. Якщо ви сьогодні при владі, то завтра може цього і не бути. Для чого нам вже решта, якщо ми дозволяємо нищити культуру?
Не впевнений, що депутати взагалі читають і користуються послугами бібліотек, тому і не розуміють їх значення. Зрозумійте ж, що далеко не всі люди у нинішній скрутний фінансово час, можуть користуватися мережею Інтернет, а бібліотеки сьогодні є чи не одні з поміж усіх закладів, що надають безкоштовні послуги користування літературою.
Шановні шепетівчани, долучайтесь до фінансового та іншого контролю над найнятими вами працівниками, "слугами" народу і як у тій телевізійній програмі "Усе буде добре" і у нас.