Олегові 32 роки, і вже 15 років він присвятив армреслінгу. Попри важкі життєві випробування, він не зламався, а, навпаки, став сильнішим. У 2018 році сталася трагедія — на змагання, куди батько віз сина, вони потрапили в аварію, унаслідок якої чоловік загинув.
«Тато дуже мене підтримував у спорті, усе для цього зробив — і тренажер, і стіл. На жаль, він загинув, коли віз мене на мої ж змагання. Тому всі мої перемоги — це пам’ять про нього», — розповідає Олег.
Після роботи у транспортному цеху Хмельницької АЕС спортсмен щодня тренується в оновленому залі важкої атлетики управління соціальних об’єктів станції. Має дві освіти — інженерну та тренерську, тож тепер сам навчає охочих.
«Я можу професійно підказати, навчити й допомогти кожному, хто хоче стати чемпіоном. Усіх запрошую до залу», — каже спортсмен.
Наразі Олег готується до нових міжнародних стартів і захисту свого чемпіонського поясу.
«Підготовка буде важкою і дуже серйозною, адже треба захищати свій титул і не віддавати пояс в іншу країну», — зазначає він.
У своїх досягненнях спортсмен дякує рідним, друзям, тренерам та керівництву Хмельницької АЕС, які постійно підтримують його.
«Станція завжди допомагає — і з поїздками, і з усім необхідним. Дуже вдячний за це», — говорить Олег.
Попри успіхи, не бракує й труднощів: заздрість, упередження, несправедливість на змаганнях. Але всі ці виклики лише загартовують чемпіона.
У вільний час спортсмен любить природу, подорожі та автомобілі:
«Іноді їжджу в гори, або просто на гриби — так відпочиваю, коли є час».
На міжнародних аренах Олег відчуває особливу відповідальність, адже змагається під прапором України.
«Хочу, щоб наша країна була мирною, незалежною і процвітаючою», — говорить спортсмен.
