Цихмейструк Сергій Петрович народився 23 жовтня 1979 року в селі Клепачі. Дитячі роки провів у школі-інтернаті міста Славута. Юність минула у селі Манятин — саме тут він здобував освіту, мріяв, дорослішав, формувався як особистість. З юності був за кермом — впевнений, надійний, завжди готовий прийти на допомогу. Закінчив автошколу в Славуті, а строкову службу проходив у місті Бровари. Військова дисципліна загартувала його характер, навчила відповідальності та витримці.
Після армії Сергій працював водієм. Спочатку — у приватному підприємстві, згодом — на Маслоробному комбінаті та хлібозаводі. Він розвозив хліб людям — виконував просту, але дуже важливу справу. Це було життя, наповнене працею, щирістю, скромністю і турботою про інших.
8 лютого 2025 року Сергій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим водієм механізованого батальйону військової частини А5002. Його побратими згадують його як надзвичайно відповідального військовослужбовця, який завжди був готовий до найважчих завдань.
21 червня 2025 року Сергій Петрович Цихмейструк загинув, виконуючи бойове завдання в Сумській області — під час евакуації, внаслідок поранень, несумісних із життям. До останнього залишався на своєму посту, зберігаючи вірність присязі та Батьківщині.
Його рідні та близькі пам’ятають Сергія як доброзичливу, усміхнену людину, турботливого чоловіка й батька, надійного товариша. Його серце билося для інших — у простих щоденних речах, у любові до родини, у мовчазній готовності робити добро.
Сьогодні перед нами не просто труна, укрита національним прапором. Перед нами — цілий всесвіт. Світ, у якому залишилися троє дітей Сергія — і тепер вони зростатимуть без тата. Світ, у якому жив справжній українець — сильний, гідний, скромний.
Він був із тих, хто не потребував гучних слів, бо його справи говорили самі за себе. Саме на таких людях, на цих мовчазних велетах духу, тримається Україна.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким українського Воїна.
Пам’ять про Сергія Петровича залишиться з нами назавжди. У кожному синьо-жовтому прапорі, що майорить над нашими домівками — бо саме його захищав мужній солдат. У кожному мирному ранку, який ми маємо завдяки його жертовності.
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК.
