14 березня в міському будинку культури відбулося фольк-шоу серед старшокласниць нашого міста під назвою "Дівчина-весна". Сам захід позиціювався не як конкурс краси, але так як традиційний конкурс "Міс Шепетівка" за останній рік так і не проводився, тому більшість учасниць вважали, що це саме та подія, на якій обиратимуть найкращу дівчину міста. В підсумку через нерозуміння концепції цього шоу багато дівчат відверто не розуміли вибору суддів, які присудили перемогу учениці 10 класу НВО№2 Прохорчук Катерині. В соціальних мережах та зокрема на нашому форумі почались гарячі дискусії з приводу результатів конкурсу. Всі обмінювались своїми думками щодо кандидатур переможців, обдумували гіпотези щодо корупційної…

З історією нашого міста повязане імя видатного діяча УНР, будівничого української армії Миколи Олександровича Капустянського. У роки першої світової вйни М. Капустянський командував піхотним полком, проходив службу на різних керівних посадах, займався штабною роботою. На початку 1917 р. у чині полковника виконвував обов'язки начальника штабу дивізії. Наприкінці 1917 р. за власним бажанням був переведений до 34-го армійського корпусу, яким командував генерал П. Скоропадський. Невдовзі корпус став називатися 1-м Українським.

Далеко в минуле відійшли роки військо­вого лихоліття, проте в ім'я миру, в ім’я життя ми повинні пам’ятати, що вистраж­дала наша країна у роки війни. На преве­ликий жаль, все менше залишається оче­видців тих подій. Про подвиги героїв-виз- волителів нагадують лише братські моги­ли — іменні та безіменні. Про долю одного із захисників Вітчизни я хочу розповісти. Михайло Васильович Протазанов на­родився у 1912 році у м. Домодєдово Мос­ковської області. До війни і на її початку працював водієм на підприємстві міста. У лютому 1943 року був призваний до лав Червоної Армії і направлений до складу 654-го полку 148-ї стрілецької дивізії. З серпня 1943 року…

Коресподенти газети "Є" поцікавилися долею танку, який хотіли продати в Грицеві Шепетівського району «До вас звертається учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з Хмельницького. Читав на шпальтах вашого видання матеріал про танк у селищі Гриців Шепетівського району, який місцева влада хотіла продати за борги комунального підприємства. Знаю, що потім самохідну артилерійську установку (САУ) все ж таки небайдужі люди відвоювали і її повернули жителям Грицева. Щоправда, ви писали, що на колишнє місце її не повернули, хоча районні чиновники обіцяли, що САУ знову поставлять на постамент. Мені, як людині, що пройшла фронт і на очах якої загинув не один солдат цікаво довідатися…