Підприємства комунальної сфери міста стикнулись із проблемою. ТОВ «Шепетівка Енегроінвест», яке забезпечувало шепетівчан теплом у квартирах взимку і отримувало за цю послугу кошти від міського населення, має заборгованість майже 37 млн. грн. перед компанією «Нафтогаз» за поставлений природний газ.

З трибуни Євромайдану та Майданів на місцях неодноразово лунали вимоги щодо люстрації осіб, що заплямували себе корупційними діяннями та співпрацею зі злочинним режимом Януковича. Та чи так просто здійснити цей акт, не маючи Закону Про люстрацію, щоб не перетворити його на полювання на відьом або ж висікти самих себе, якщо звільнені колаборанти повернуться на свої посади за рішеннями судів. Адже, незважаючи на соціальний запит на очищення влади знизу доверху, ці працівники перебувають під захистом Кодексу законів про працю, тому аргументи щодо їх звільнення мусять бути «залізобетонними», щоб будь-який суд не зміг їх спростувати.

Саме слово концесія, мабуть, пересічному громадянинові Шепетівки досі не звичне й зрозуміле. Та основне, що ми пережили більш-менш минулий опалювальний сезон, та тривога про те, чи відбудеться наступний чомусь наростає.

У радянські часи 40-тисячна Шепетівка, райцентр на півночі Хмельницької області, гордо носила статус міста комсомольської слави в СРСР. Тут було споруджено — методом всесоюзної комсомольської будови — унікальний музей Миколи Островського і величний пам'ятник видатному землякові. Коли ж почала писатися історія нової Української держави, музей і пам'ятник залишилися, а ось їхню концепцію довелося змінювати: комуністична ідеологія поступилася місцем ідеям гуманізму та сили людського духу. Але внаслідок розпаду СРСР і деідеологізації життя ріки екскурсантів різко обміліли, а відтак і марнославство Шепетівки стало танути, як сніг на сонці. Проте на зламі тисячоліть містяни з цікавістю зауважили стрімке службове зростання ще однієї своєї…