Кузьма Скрябін "Шо бачу - то співаю"

Привіт Кузьма, не проти якщо на "ти"? Бо якшо відверто дуже важко до тебе "викати".
Можна, я сам того не люблю коли до мене звертаються на "ви".

Ти вже декілька днів проживаєш в нашому регіоні, вже дав декілька концертів, чим займаєшся у вільний час?
Нічим, не повіриш. Читав книжки, дивився фільми, не виходив, бо зимно, не люблю мороз.

А хіба ти не на машині приїздив? Проїхався б подився на наше місто.
Чесно кажучи немає на шо дивитись, всі наші сильні світу постаралися для того.

Ну ти яскраво це описав в своїй пісні "Руїна"
Шо бачу - то співаю.

Ти я бачу впринципі всі так пісні і складаєш, спілкувався з твоїми музикантами, то вони розповіли що вони там щось бринькають, а ти прямо на ходу ловиш слова і мелодію. До речі з живими музикантами ти почав працювати після альбому "Натура", хоча до цього Скрябін починався більш як електронний проект. Чому стались такі зміни?
Дуже сильно задовбали асоціації нас з Depeche Mode, всі казали "ооо...да ви косите під депеш". На наші амбіції то давило страшно, бо куди не приїдеш, починалися питання і розмови всі з того шо "ви косите, у вас нема нічого свого". Почалося все з Льохи (Олексі́й Зволи́нський), запросили його з групи Юлії Лорд, вона тоді якраз перестала існувати, увійшли в смак живої музики, а потім почали згодом знову туди трошки електроніки підбавляти, зараз воно знову приходить до такого електронно-рокового звучання, багато електроніки, багато семплерів, але вже ніхто не каже шо то закос під депеш мод, бо ми витримали деякий час тої живої музики і заіснували як група яка в стані заграти музику вживу. Тепер за кордоном ніхто не каже, шо ми косимо.

До речі про закордон, ви починали писати тексти на українській і відразу перекладали на англійську...
Ні, ми писали на англійській, а перекладали на українську, бо не вміли тексти на українській писати. Ну не було майже груп які писали тексти на українській, а тут з'явилось польське радіо, появився такий поет як Анджей Моґельніцький, який писав тексти для Lady Pank. Він став для мене своєрідним вчителем, тому шо вони писали соціальні речі, але робили їх дуже хітово. Lady Pank вже 30 років на польскій сцені і до цих пір вони на хвилі. Lady Pank знає кожен поляк, то є ікона польскої музики. Я знаї всі їх тексти на память, всі 30 альбомів, я їх відданий фан. І от той Моґельніцький фактично на текстах Lady Pank навчив мене писати тексти на своїй мові про шось, простими словами про складне.

Тобі певно повезло, що на Західній Україні можна було зловити польське радіо.
Так мені повезло, тому шо на той час на Україні було дві групи : "Брати Гадюкіни" та "ВВ", які писали на українській мові. Кузя з Гадюкіних хоч і писав феноменальні тексти, але я знав його особисто, я знав його саркастине відношення до України як до країни, він ніколи не був патріотом, Цартсво йому небесне, але він не любив ту країну, він завжди з неї стібався. І так само Скрипка використовував момент, як опозиція до революції підтосувалася, так і він використав своє перебування в Україні до ніби приналежності до фолкльору, хоч він у фолкльорі, я думаю, шо він слабо розберається по великому рахунку. Але його приналежність до якихось політичних течій в якийсь момент дали йому можливість відкрити той фестиваль "Країна мрій". Я більше люблю таких людей, які не афішують свою приналежність до народу, а несуть народне, так само як гурт Перкалаба з Франківська, чуваки абсолютно ментальні, хоча чувак ні слова не говорить по українськи в свому житті, музика ні на що не схожа, такий софі фольк-панк афігенний.

Ти в останній час іноді співпрацюєш з електронними продюсерами, як наприклад Tapolsky, Jalsomino, Vovking. Чи подобається тобі результат такої співпраці?
Дуже подобається, то був неочікувано революційний ефект того шо вони зробили, тим більше шо пісня "Пусти мене" далеко не попсова, і вони зробили з неї такий танцювальний трек, який місяць тримався на першому місці хіт-параду Kiss FM

Я ще памятаю твою співпрацю колись із 2Special, ремікс на пісню "Ми кораблі"...
То була бомба, бомбовий ремікс, шкода, що хлопці розпалися.

Ти ще щось подібне плануєш робити в майбутньому?
Я переконаний в тому, шо нічого планувати не треба. 

Тобто якшо позвонять, то ти не проти щось зробити?
Впринципі так, але звонять часто та роблять рідко. Дуже часто виходить такий шлак, шо його соромно людям показувати, а от коли приходить щось достойне, тоді піднімаю руки, так само як Дорн от переробив "Танець пінгвіна". Моя мама от звонила казала "то не моя музика, але я схиляю голову"

Ти взагалі був в курсі, що вони роблять такий кавер?
Так, вони мені позвонили попросили права, питалися скільки то коштує. Я їм сказав, шо чуваки то є для мене комлімент, шо модний виконавець зробить такий кавер, гроші не брав. З переживання чекав шо з того всього вийде і мені дуже сподобався результат. Мені взагалі подобається те, шо робить Ваня

Ну в останній час Іван Дорн помітно змінює свій стиль.  Тобі шо більше до вподоби? Те що вони робили раніше чи зараз?
Мені подобається і то і то, знаєш то говорить про силу таланта людини, той факт шо він не подібний ні на кого, означає шо він не йде по течії, мені імпонують такі люди.

Мені також подобається в ньому те, що він хоча поп співак, але робить дуже якісні речі, які сприймаютсья народом.
В нас мало таких людей, одиниці...я навіть не знаю кого ше назвати.

А чому він до речі вирішив зробити кавер саме на "Танець пінгвіна"?
Він мені казав шо він ціле своє дитинство сидів на нашій музиці, а "танець пінгвіна" то перший хіт шо для того підходе.

Я чому про це питаю, у нього доволі цікавий вийшов кліп на цю пісню, чорношкірший хлопець із тризубом на пузі, це якийсь натяк чи щось типу того?
Я думаю, шо він все таки в душі відчуваючи себе людиною патріотичною, якось хотів підкреслити свою приналежність до того всього, що зараз відбувається. Тому шо по великому рахунку скільки інтервью я давав, завжди було резюме журналістів тіки я один шось можу сказати, всі інші намагаються тримати таку собі нейтрально-негативну позицію, не говорити чітких речей

Та куде вже чіткіше? Я думаю позиція Руслани чи Слави Вакарчука відома всім.
Ти знаєш, є моменти, які зараз я не хочу згадувати, але в кожного є якісь підтексти, в когось умови, в когось позиція. Мене цікавить тільки моє, я не хочу нікого критикувати, осуджувати чи хвалити.

Ти зараз ведеш програму "Дача" на ICTV, багато лунало думок, що телебачення забирає багато часу та енергії...
Не забирає якшо чесно, я прибігаю на дачу на півтори години, знімаєм 3 програми...підтримую режисера, який зробив з неї побутової програми соціальний проект. Соціальність полягає в тому, шо він не бере робити ремонт тому хто попався під руку, а береться робити ремонт тому, хто того потребує: бабця яка жила з козами в одній кімнаті, оператору, який помер від раку і залишилася його сімя в недобудованому будинку. І ми робим завжди одну кімнату, шоб не була такого, шо людина була нєкем, а стала всєм. Створюєм такий собі поштовх щоб продовжувати, або засрати всьо то шо ми зробили, і в 90% засирають, всьо гімно шо ми винесли з хати, народ заносить назад.

Треба мабуть з голови щось винести :-). Ну ти як я зрозумів не витрачаєш свій час на якусь політику програми, редакцію там...
Та ну куди мені, я в тому не шарю, я би не хотів займатись тим в чому я не розуміюсь. У нас країна в цілому страждає від того, шо люди займаються не тим, на шо вони вчились. Візьми любого з політиків, ніхто з них не закінчував хоча б дипломатію, по великому рахунку кожен з політиків має бути дипломатом, тому шо якшо він є народний обранець, а не засранець, то він має відстоювати інтереси тих, хто його вибрав, а не пиздити в них гроші. Весь бардак у нас зараз від того створився, бо українці дуже лояльний народ і вони вже починають рухатися тоді коли вже шия в петлі і вже нема шо робити. 80% країни пофігу, вони всі сидять перед екранами телевізорів і чекають чим то всьо зікінчиться. І якісь там 50 000 активних людей, не ті шо там постояли і пішли додому спати, а ті шо там існують постійно...50 тис з 40 млн то є дуже мала частка людей шоб шось поміняти, немає єдності в країні, як то було в Польщі. Велика біда, шо незалежність ми отримали на підносі, шо ми її не вибороли.

Зараз певно виборюємо
Та зараз не незалежність виборюємо, виборюємо вже похідні речі. Згадай за шо майдан збирався, а за шо зараз стоять. Є люди масони, які от нами як шахами грають, то не три чувака з опозиції і один Янукович, тих сторін там мільйон. Є плацдарм який цікавить в меншій мірі Росію, в більшій мірі Євросоюз.

Та якшо чесно то мало кого цікавить, цікаво те коли нарешті українці зацікавляться власною батьківщиною
Українці дуже пацифістичні люди, та людина яка має хоча б пару тисяч доларів до страти, ніколи не піде туда ніколи в житті. Всі ті люди, яких теперішня влада обібрала, їх ніколи не було на майдані, вони фінансували, вони помагали, але вони не світили своє обличчя. То говорить про то шо у всіх є страх перед тим шо потім будуть вигрібати

Хотів би ще повернутись до процесу написання пісень, як зазвичай це відбувається?
Кльово тоді коли є поштовх, коли є ідея яка не дає тобі спокійно жити, або побутова, або соціальна...коли з теї ідеї виходить історія, яку дуже легко переказати. От ми робили експеримент, присили людей переспівати на память тексти Океану Ельзи і виходе парадоксальна штука, люди памятають лише мелодію і центральну фразу з приспіва, а в нас є історія, вона простіше звучить, бо простими словами написана, але той текст легше переказати. Звичайно в кожного є своє...

Ну вони більше метафорично пишуть...
Абсолютна правда. І вони вибрали собі такі чіткі рамки своєї творчості, тобто музика серйозна, він ніколи не напише пісню про маршрутку. А ми не обмежуєм себе в тих рамках. 

Ти гадаєш вони вибодувують такі рамки бо у них таке аплуа?
Ні це склад розуму Слави, він математик, вища математика робить певний відбиток в його творчості.

Ти вже дав концерти в Нетішині та Славуті. Є якісь відмінності аудиторіїх від інших міст?
Так звичайно, в кожному місті є свої відмінності. На кожному концерті ти мусиш шукати підхід до тої аудиторії, тим більше шо зараз така ситуація з нами відбувається, шо по телебаченню люди роблять собі один стереотип, ті хто слухає нашу музику він має інакший стереотип, а є люди які просто співчувають одним другим, або не співчувають нікому, а просто ходять із інтересу. І та публіка є розмежована в залі, ти не можеш ось так як в клубі де приходить 1000 фанів і починають співати всі пісні, навіть ті шо я не памятаю вже. Ти мусиш шукати тактику шоб до кожної груп тієї аудиторії в залі знайти певний підхід.

Хотів запитати тебе про твоїх добрих знайомих "Дзідьо". Ти до недавнього часу писав більш веселенькі пісеньки, зараз пишеш більш глибокі. Дзідзо з самого початку пише веселенькі пісеньки без підтексту. Тобі не здається, шо вони певну аудиторію веселих пісеньок у вас забрали?
Ні, у нас також веселих пісень куча, просто медіа побудовані так, шо вони не завжди беруть то, шо ти хотів би розкрутити і на розгляд публіки попадають ті пісні, які хочуть висвітлити медіа, а не я. З Дзідзо інакше получилося, спочатку я їм поміг на певному етапі, а потім у них появився меценат, який в стані купити ті ефіри, в них получилась правильна розкрутка, вони в стані пропогувати ті пісні які їм треба, а не які треба медіа.

Нажаль настав час виходити на сцену і нам довелось відкласти наше спілкування на потім, Кузьма залишив свій номер телефону і я думаю при нагоді я ще обовязково поспілкуюсь з цією неперсічною особистістю. Так шо якшо у вас є якісь запитання, які вас хвилюють - залишайте їх в коментарях до цього інтерв'ю.