Літературно-мистецька студія "Доля"

<p style="margin-left:2.0cm;">
Муз. Сл.. А.Огарєва</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пісню заспіваймо про наш любий край</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Хай злетить у небо, аж за небокрай</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Про нашу країну вільну і єдину,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Щоб нам жить по правді в мирі</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пісне нас єднай.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Щирим ніжним співом</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пісня задзвенить</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Западає в душу</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Серце нам ятрить.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пісня про калину, рідну Україну</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Хай на радість усім людям</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пісня ця звучить.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Дружньо заспіваємо разом ми усі,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
І радіє серце за наші пісні</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Доле наша пісне</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Отчий милий край</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Батьківщину-Україну</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Завжди прославляй.</p>
Спомин про Афганістан.doc (18222kb)

<p>
В  моїй  країні  іде  війна,</p>
<p>
І  безнадійно гинуть  люди.</p>
<p>
Земля  омилась  кров’ю  вже  сповна…</p>
<p>
Цього  ніколи  не забуду.</p>
<p>
Солдате,  прошу  схаменись,</p>
<p>
Не  бий,  не  убивай  мого  народу.</p>
<p>
Ти  просто  тихо  оступись,</p>
<p>
Моїй країні і народу  дай  свободу.</p>
<p>
За  що  щоденно  проливаєш  кров?</p>
<p>
За  що  людей  невинних  убиваєш?</p>
<p>
Невже  померла  до братів в душі  любов?</p>
<p>
За  що  дітей  маленьких  убиваєш?</p>
<p>
Солдате,  прошу  відійди, </p>
<p>
І  повернися  до  свого  народу.</p>
<p>
І  не принось  на  землю  цю  біди,</p>
<p>
Не забирай  в  людей  ти  права</p>
<p>
На  життя  й  свободу.</p>
<p>
Бо  сам  невільним  будеш  у  житті</p>
<p>
Й  невільна  буде  вся  твоя  родина.</p>
<p>
За  кров  невинну  ту,  що  ти  пролив,</p>
<p>
Страшенно  прокляне  тебе  твоя  дитина.</p>
<p>
<em>Олена Сущенко</em></p>

<p>
Єдиний  і  Всесильний  Боже<br />
Прости  нам  всі  земні  гріхи.<br />
Хай  сила  правди  переможе<br />
Прийдешньої  війни  жахи!<br />
<br />
Дай  мудрості  і  сил  народу,<br />
Від  злих  сусідів  захисти.<br />
Щоб  в  нас,  як  плата  за  свободу,<br />
Не  виростали  скрізь  хрести.<br />
<br />
Щоб  не  пізнали  наші  діти<br />
Гіркої  долі  сироти!<br />
Ми  хочем  мирно  жити  в  світі.<br />
Невже  це  гріх?  Тоді  прости…<br />
<br />
Очисти,  Отче,  наші  душі<br />
Від  лицемірства  і  брехні.<br />
Хай  ідол  ницого  чинуші  <br />
Згорить  в  священному  вогні.<br />
<br />
Пошли  нам  єдність,  дай  терпіння,<br />
Вкраїни  храм  благослови.<br />
Хай  мороку  страшні  видіння<br />
Розвіють  дзвонами  церкви.<br />
<br />
Не  дай  втонути  нам  в  лихварстві.<br />
Любов’ю  освяти  наш  край.<br />
Ну,  а  тоді  в  своєму  царстві<br />
Небесну  сотню  пригадай.</p>
<p>
Олена Іськова</p>

<h3>
 </h3>
<ul>
<li>
<h3>
<em>Світлій пам'яті українських бійців,</em></h3>
</li>
<li>
<h3>
<em>які загинули під містом Волноваха, </em></h3>
</li>
<li>
<h3>
<em>22 травня 2014 року</em></h3>
</li>
<li>
<p>
 </p>
</li>
<li>
<h3>
Плаче ненька-Україна,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Гірко сльози л’є,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Засмутилась калина,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Дзвін по серцях б'є…</h3>
</li>
<li>
<h3>
Бо чекала мати сина,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Тисне суховій,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Сліпа куля, не причина,</h3>
</li>
<li>
<h3>
А останній бій…</h3>
</li>
<li>
<h3>
Добивають Світ новини,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Для чого війна?</h3>
</li>
<li>
<h3>
Горе кожної родини,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Якщо там труна…</h3>
</li>
<li>
<h3>
З обох сторін похопіться,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Київ і Москва…</h3>
</li>
<li>
<h3>
Та за розум вмить візьміться,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Виберіть слова…</h3>
</li>
<li>
<h3>
Бережіть дітей, моліться,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Дороге життя,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Та скоріше схаменіться,</h3>
</li>
<li>
<h3>
Щоб без каяття…</h3>
</li>
<li>
<h3>
Автор Геннадій Сівак</h3>
</li>
</ul>
<h3>
<br />
 </h3>

<p style="margin-left:2.0cm;">
Бережи своїх солдатів,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Ненька Україна,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Мусиш ти відповідати,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
За кожного сина.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
В першу чергу перед Богом,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Та перед батьками,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Не губити силу роду,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Щоб лиха не знали…</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
І сьогодні, на порозі</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Міцної Держави,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Щоб не жили у тривозі,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Та, щоб щастя мали.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Бережи своїх солдатів,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Вони твої діти,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Заповіти пам'ятати,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Ближнього любити.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
<em>Автор Геннадій Сівак </em></p>
<p>
<br />
 </p>

<p style="margin-left:2.0cm;">
Не ждіть мене,  матусю,  у неділю,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Живим  я  не повернуся  до хати.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Господь послав мені трагічну долю,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Не встиг нікого навіть покохати.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Як прикро, що не будуть онучата,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Оселю вашу, мамо, звеселяти.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Не з’являться в гніздечку  лелечата,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Лиш  сірим  шматтям буде сум звисати.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Цвітуть рожево-білим абрикоси,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пливуть хмарини десь на Буковину.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Злий  вітер розкуйовдив мамі коси,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
А я у далечінь…  у безвість лину.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
<em>Віра Кухарук</em></p>

<p style="margin-left:2.0cm;">
Злетілись бджоли на розквітлі абрикоси,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пташки виспівували трелі  неповторні.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
В очах застигли сльози болю… чи то роси</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Упали німо  в юнаків  зіниці  чорні?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Дивились в  небо голубе змертвілі очі,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Земля своїх дітей оплакувала тихо.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
А горобці, неначе блудні поторочі,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Клювали крихточки жахіття  й  сіре лихо.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Не знати звідки прилетіла  чорна птаха,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
На БеТееРі  всілася  хазяйновито.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Он там за полем просиналась Волноваха,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
І стиха квилило від горя темне жито.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Всі вісімнадцять полягли в бою нерівнім,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
За горизонт пішли…  не вернуться ніколи.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Зайшлася горлиця в плачі страшнім, надривнім,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Порожній світ сумний…  затихлі з жаху бджоли.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
<em>Віра Кухарук</em></p>

<p style="margin-left:2.0cm;">
Господь забрав її синочка  на  світанку,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Коли ще тільки просинались в лузі квіти.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Пташки хвалу співали сонячному  ранку,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
А бджоли стиха  починали гомоніти.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Було так сонячно, святково, урочисто,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Ще дихав  радісно синок  на повні груди.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Та  смерть всміхалася  в лице йому  ікласто,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
В хлопчину цілилися  снайпери-іуди.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Раптовий постріл розітнув ранкову  тишу,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Матуся зойкнула – у серці закололо,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Неначе звістку вже почула найстрашнішу,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
І похилилася на пліт старенький  кволо.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
<em>Віра Кухарук</em></p>

<p style="margin-left:2.0cm;">
Хоронять в Рівному, у Луцьку…  урочисто</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Лунають марші  похоронні… Як нам жити?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
На труни скрапують сльозини, як намисто…</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Навчи нас, Господи, як  землю захистити?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Ой,  як сприйняти, синку,  втрату чи злу долю,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Без болю в грудях,  як  вдихати це повітря?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Як оживить тебе?..  як витягнути кулю</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Із твого серця?.. Смерть підступна, хижа,  хитра.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Лежиш сьогодні  ти спокійно в  домовині,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
А   поряд  друзі  твої – молоді, безвусі.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Чому  живі ще  досі ті, що в смерті  вині?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Усі убивці   до грошей кривавих  ласі…</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Скажи нам, Боженьку, за  що  ж  ми так  страждаєм?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Чому  нас мирних убивають окупанти?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Чому  земелька наша  всім здається раєм?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Чому  страшним  набатом  б’ють з Кремля куранти?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Лишень за те, що ми збороли собі  волю?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Що в школах мову рідну хочемо вивчати?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Нехай  Господь пошле Вкраїні щасну долю,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Щоб колискові  українською співати!</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
<em>Віра Кухарук</em></p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>

<p style="margin-left:2.0cm;">
Кровавлять захід сонця і ясний  світанок,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Щодень невдачі в війську… Де  ж  ті перемоги?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Все більше горя,  матерів  чорних  хустинок,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Розбиті танки, кров’ю скроплені  дороги.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Щодень  в  тривозі… знов  брехня повзе  з  екранів,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Помилки  роблять вже повторні…  та  фатальні.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Війна  тиранів, олігархів,  їхніх  кланів,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Слова  народ  брехливі  чує і  брутальні.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Як  страшно жити,  вже  ні  віри,  ні  надії.</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Не знаєш дітям і  онукам що казати,</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Які  далекі про життя спокійне мрії!..</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Чи ж  ми зуміємо країну відстояти?</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
<em>Віра Кухарук</em></p>
<p>
<br />
 </p>