<p>
<strong>Мамо, не плач</strong></p>
<p>
 </p>
<p>
Тремтять повіки…</p>
<p>
Сльозами налилися очі,</p>
<p>
Глибокі, горя ріки…</p>
<p>
За ними  безсонні ночі,</p>
<p>
В них тонуть крики…</p>
<p>
Краплини сяючі</p>
<p>
Вкрили вологою щоки.</p>
<p>
Проблеми колючі,</p>
<p>
Наче в серці голки.</p>
<p>
Змилуйся, не плач,</p>
<p>
Пробач помилки…</p>
<p>
Час для мене палач,</p>
<p>
Сокира його, то роки.</p>
<p>
Болить, за всі сиві волосинки</p>
<p>
Гострий совісті меч.</p>
<p>
Січе душу на дрібні частинки,</p>
<p>
Незрозуміло, як біжить,</p>
<p>
Що спонукає,</p>
<p>
Чому так час летить,</p>
<p>
Що він шукає,</p>
<p>
Де той скарб лежить,</p>
<p>
Що швидкість надихає.</p>
<p>
Для радості коротка мить,</p>
<p>
яка тікає.</p>
<p>
А горе попереду постійно майорить</p>
<p>
Серце лякає.</p>
<p>
Ще не збулося, та  вже в душі гірчить,</p>
<p>
Аж сльози навертає.</p>
<p>
Чому блакитна мить</p>
<p>
нашого життя</p>
<p>
співчуття не знає?</p>
<p>
Чому кохання спить</p>
<p>
Напевно на скарб чекає,</p>
<p>
Що серед горя</p>
<p>
У майбутньому стоїть.</p>
<p>
Час його шукає,</p>
<p>
Тому лежить,</p>
<p>
Жалю не знає.</p>
<p>
Павло Лукаревський</p>