Віктор Юрійович народився у с.Городище, тут навчався у місцевій школі. Був відповідальним, активним у житті школи та класу юнаком. Після школи навчався в авіаційному коледжі у м.Слов’янську.
Не знав тоді Віктор, що доля закине його знову на Схід країни, але вже, як добровольця, який мужньо стане на захист кордонів рідної землі. Тож після коледжу, у мирні дні до 2014 року, працював жестянщиком та на ремонтних роботах у м.Київ. Був трудолюбивим, вміючим, знаючим, гарним господарем, будь-яка робота була йому під силу.
З 2014 року пішов добровольцем в АТО, захищав кордони Луганської і Донецької областей, захищав Донецький аеропорт.
Хоробрий, відважний, цілеспрямований, понад усе любив рідний край, він не міг стояти осторонь, коли російський агресор віроломно вторгся на територію нашої країни. Уже з 25 лютого 2022 року Віктор Юрійович – доброволець, старший солдат 88 батальйону ТРО - мужньо захищав територію Сумщини, Охтирку, Бахмут, Слов’янськ, Лиман.
Життя Віктора Юрійовича обірвалося у Лимані на Донеччині. За мир в Україні він віддав найдорожче – своє життя. У Віктора залишилися батьки, дружина з сином, він люблячий син, чоловік, батько, активний житель громади.
Висловлюємо щирі співчуття сім’ї та родині Віктора Юрійовича.
Низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою пам’яттю Героя нашої країни.
Вічна пам’ять Герою…
Про церемонію прощання із Зарембою В.Ю. та чин похорону буде повідомлено додатково.
