Від трудового шляху в Сіверськодонецьку до нового дому на Хмельниччині
Олег Новачук народився 7 березня 1971 року у місті Сіверськодонецьку Луганської області. Навчався у місцевій школі № 1, після чого здобув професію слюсаря у Сіверськодонецькому професійно-технічному училищі.
Протягом багатьох років чоловік був людиною праці: тривалий час працював токарем на хімічному заводі «Азот» та займався приватною будівельною діяльністю.
Повномасштабне вторгнення змусило родину залишити рідну домівку на сході країни та шукати прихисток у безпечнішому регіоні. Новим домом для сім'ї стала Славута. Там Олег Григорович продовжив сумлінно працювати столяром у Славутському професійно-технічному училищі, підтримуючи родину та розбудовуючи майбутнє на новому місці.
Служба в ЗСУ, бойовий шлях та трагічна втрата
26 жовтня 2024 року Олег Новачук був мобілізований до лав Збройних Сил України. Воїн проходив службу в механізованому батальйоні військової частини А4123 на посаді старшого навідника.
За дисциплінованість, відповідальність та зразкове виконання обов'язків захисник неодноразово відзначався грамотами військового командування.
Трагедія сталася 25 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Біленьке Краматорського району Донецької області. Під час несення служби стан здоров'я воїна різко погіршився, і під час евакуації Олег Григорович помер. Його смерть безпосередньо пов'язана із захистом Батьківщини.
У полеглого Героя залишилися дружина, батько, двоє дітей та двоє онуків. Рідні згадують його як надзвичайно доброзичливу людину зі щирим серцем, зразкового сина, чоловіка, батька та дідуся. Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся громада висловлюють найглибші співчуття родині та розділяють біль непоправної втрати. Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
