Юність, робота на «Будфарфорі» та пристрасть до футболу
Роман Данилюк народився 19 березня 1992 року в місті Славута, де минуло все його свідоме життя. Навчався у Славутській гімназії №4, а у 2009–2011 роках здобував професійно-технічну освіту у Славутському професійному ліцеї.
Здобувши фах, Роман тривалий час працював автослюсарем на містоутворювальному підприємстві — заводі «Будфарфор». Колеги та близькі знали його як працьовитого, надійного, уважного до деталей та щирого чоловіка.
Вільний час він присвячував спорту, зокрема любив грати у футбол, залишаючись для друзів відкритим і доброзичливим міським хлопцем.
Бойовий шлях, поранення на Курщині та опанування БПЛА
До лав Збройних Сил України Роман Данилюк був мобілізований 1 липня 2024 року. Він став матросом 40-ї окремої бригади морської піхоти (військова частина А4935) та одразу потрапив на складні ділянки фронту.
Морпіх виконував бойові завдання на Харківському напрямку та беручи участь у боях у Курській області, де зазнав поранення. Попри це, після відновлення він одразу повернувся на передову до своїх побратимів.
Роман постійно підвищував свій професійний рівень: спочатку освоїв самохідні артилерійські установки (САУ), а пізніше навчився керувати безпілотними літальними апаратами та успішно застосовував їх у бою.
За зразкове виконання обов'язків був відзначений грамотами від командування.
Загибель під час виконання завдання
8 серпня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Тарасівка Дніпропетровської області матрос Роман Данилюк отримав важкі поранення від вибухів та осколків, які виявилися несумісними з життям. Воїнові назавжди залишилося 34 роки.
У полеглого Захисника залишилися батько, брат, сестра та кохана дівчина.
«Ціна нашої свободи — це ці недоговорені слова. Ці недожиті роки. Ці порожні місця за столом у батьківському домі. І поки ми живемо й дихаємо, ми зобов'язані пам'ятати: хтось заплатив за цей ранок своїм життям.», — зазначили у пресслужбі Славутського МВК.
