Життєвий шлях Героя
Олег Огневюк народився 1 грудня 1983 року в місті Нетішин. Після закінчення місцевої школи він опанував професію кухаря.
У мирному житті чоловік працював теслярем у ПАТ «УБ ХАЕС», а також певний час перебував на заробітках в Україні та за кордоном. У пам'яті рідних, друзів та знайомих Олег назавжди залишиться добрим, спокійним, працьовитим та щирим.
Бойовий шлях та трагічна загибель
До лав Збройних Сил України Олега було призвано у жовтні 2024 року. Пройшовши належну підготовку, він став навідником механізованого взводу механізованого батальйону.
Свій останній дзвінок рідним воїн зробив напередодні Нового року — 31 грудня 2024 року. Тоді він сказав батькові:
«Не хвилюйся. Йду на позицію на 7 днів. Повернусь – наберу тобі».
Проте цього дзвінка родина так і не дочекалася. 4 січня 2025 року, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок у бою на території курської області рф, солдат Олег Огневюк загинув.
Півтора року невідомості
Починаючи з 4 січня 2025 року захисник офіційно вважався зниклим безвісти. Цілих рік і п’ять місяців рідні жили надією, вірою та болісним очікуванням.
На превеликий жаль, 5 червня 2026 року родина отримала сповіщення про збіг ДНК, який остаточно підтвердив загибель воїна.
Остання шана та прощання
Заупокійна молитва за полеглим Героєм відбулася на площі перед адміністративною будівлею виконавчого комітету Нетішинської міської ради. Чин похорону звершили у Соборі святого архістратига Михаїла та архангела Гавриїла.
З державними прапорами та квітами нетішинці прийшли підтримати рідних — батька, сестер та всіх близьких Олега, віддати йому останню шану та провести в дорогу Вічності. Громада зі сльозами на очах прощалася з людиною, яка віддала найдорожче — своє життя — за свободу України.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
