Четвер, 14 травня 2026 16:43

Повернувся на щиті через рік: Судилківська громада попрощалася з десантником Павлом Павлюком

Автор

14 травня 2026 року мешканці села Городище та всієї Судилківської громади схилили голови у глибокій скорботі. Додому «на щиті» повернувся Павло Володимирович Павлюк — мужній захисник, молодший сержант, чиє життя обірвалося навесні 2025 року під час виконання бойового завдання на території ворога.

Людина праці та «золотих рук»

Павло Павлюк народився 23 серпня 1972 року в селі Городище. Його знали як надзвичайно працелюбну та технічно обдаровану людину. Після навчання в Шепетівському радіотехнічному училищі та служби в армії, він працював на цукрозаводі, а згодом присвятив себе сільському господарству, орендуючи поле в рідному селі.

Про таких, як Павло, казали: має «золоті руки». Він обожнював техніку та землю, був люблячим сином, братом та надзвичайно турботливим дядьком для своїх племінників.

«Мамо, не плач, я все одно піду»: шлях воїна

Павло Володимирович став до лав Збройних Сил України восени 2024 року. Попри вмовляння матері, Валентини Миколаївни, він був непохитним у своєму рішенні захищати Батьківщину.

Військовий шлях Павла Павлюка:

  • Звання: Молодший сержант.
  • Посада: Командир 1 десантно-штурмового відділення однієї з військових частин.
  • Характеристика: Мав високий рівень мотивації, піклувався про побратимів та підтримував високий бойовий дух підрозділу.

Вже після його зникнення мама знайшла у щоденнику сина допис «Молитва» — заклик до нащадків бути сильними Духом у бою за волю народу. Ці слова стали його духовним заповітом.

Останній бій на Курщині

Свій останній бій молодший сержант Павлюк прийняв 18 березня 2025 року поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області (рф). Він виконував завдання із захисту державного кордону України.

З того фатального дня Павло вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно за результатами тесту ДНК особу воїна було ідентифіковано, що дозволило родині нарешті повернути сина додому для гідного поховання.

Громада у жалобі: три дні прощання

Провести захисника в останню дорогу прийшли сотні людей: побратими, представники влади, друзі та однокласники. Жителі громади зустріли траурний кортеж «живим коридором» шани, встеляючи дорогу квітами.

Поховали Павла Павлюка з усіма військовими почестями на кладовищі в рідному селі Городище під звуки державного гімну та військового салюту.

«Розпорядженням Судилківського сільського голови 14, 15 та 16 травня 2026 року оголошено Днями жалоби на території громади. Ми низько схиляємо голови перед пам'яттю Героя, який наближав нашу Перемогу», — повідомили у сільській раді.

Світла пам’ять про мужнього десантника Павла Павлюка назавжди залишиться в серцях земляків. Вічна слава Герою!

Інформація підготовлена за матеріалами Судилківської сільської ради

Коментувати...
Увійти за допомогою ( Зареєструватися? )
або опублікувати як гість
Завантаження коментаря... Коментар буде оновлено через 00:00.

Будьте першим, хто залишить коментар.

Сайт міста Шепетівка ©2005-2026

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua

0
репостів