Богдан народився в Острозі, дитинство провів у Михайлівці, а згодом родина переїхала до Нетішина. Тут він навчався у школі №4, тут здобув професію електрозварника в Нетішинському професійному ліцеї, тут став дорослим - працьовитим, чесним, щирим чоловіком.
Його трудовий шлях був пов’язаний із КП «ЖКО», де працював сантехніком, згодом муляром. Кілька років перебував на заробітках, але завжди залишався турботливим батьком і уважним сином.
19 грудня 2024 року Богдан був призваний на військову службу Шепетівським РТЦК та СП. Став стрільцем механізованого відділення механізованого батальйону.
13 листопада 2025 року, поблизу Новоданилівки Пологівського району Запорізької області, під час виконання бойового завдання, він загинув, захищаючи Україну.
Сьогодні громада провела свого Героя з глибокою пошаною. На площі перед адмінбудівлею виконавчого комітету відбулася молитва за упокій, де нетішинці разом зі священнослужителями підносили слова скорботи й вдячності.
Чин похорону продовжився у Соборі святого архістратига Михаїла та архангела Гавриїла (ПЦУ), де під звуки молитви та дзвонів місто прощалося з Богданом.
У очах людей - біль втрати. У серцях - вдячність. У пам’яті - подвиг, який не зітре час.
Разом із Богданом частинку свого серця втратили його рідні: мама Антоніна, батько Володимир, син Станіслав, донька Ангеліна, брат Руслан з родиною, бабуся Матильда.
Нетішинська громада підтримує родину у цю тяжку годину скорботи.
Вічна слава Герою! Вічна пам’ять Захиснику України!
Відділ інформаційної діяльності НМР
