Четвер, 19 листопада 2026 14:09

Хотіла, щоб сина усиновив вітчим: у Шепетівці суд відмовився позбавляти батьківських прав мобілізованого військового

Автор

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області відмовив місцевій жительці у задоволенні позову про позбавлення її колишнього чоловіка батьківських прав щодо спільного сина. Суд врахував, що біологічний батько дитини проходить військову службу за мобілізацією та активно погашає борг за аліментами із грошового забезпечення.

Повторний позов заради усиновлення вітчимом

Як вбачається з матеріалів справи, подружжя розлучилося ще у жовтні 2019 року, а з 2018 року з батька за судовим наказом стягувалися аліменти на утримання сина. У 2022 році жінка вдруге вийшла заміж. Її нинішній чоловік із березня 2022 року служить у лавах ЗСУ за мобілізацією, а після важкого поранення був переведений до тилової частини.

Позивачка наполягала, що колишній чоловік із 2019 року повністю самоусунувся від виховання дитини: не бачиться із сином, не телефонує йому та не цікавиться його навчанням у 4-му класі гімназії №1 Шепетівки. Усі батьківські обов'язки фактично виконує вітчим, якого хлопчик із трирічного віку називає татом. Головною метою звернення до суду жінка назвала бажання нинішнього чоловіка усиновити пасинка, щоб у всієї родини було спільне прізвище.

Це була вже друга спроба матері позбавити колишнього чоловіка батьківських прав. У липні 2025 року Шепетівський міськрайонний суд (а згодом і апеляційна інстанція) відмовив їй у такому позові, однак офіційно попередив чоловіка про необхідність змінити ставлення до виховання сина та поклав контроль за цим на орган опіки та піклування.

Формальний висновок опіки та виплати із фронту

У червні 2026 року жінка знову подала позов, заручившись висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Однак у суді з'ясувалося, що цей документ готувався формально:

  • представники служби не опитували самого батька, оскільки він зареєстрований у Судилківській громаді, а місцеві фахівці не змогли застати його вдома;
  • контроль за поведінкою чоловіка після попереднього рішення суду фактично не проводився;
  • думку самої дитини на засіданні комісії не заслухали, оскільки проти цього заперечила мати;
  • у мотивувальній частині висновку посадовці навіть припустилися помилки, вказавши, що батько ухиляється від виховання «дочки» замість сина.

Проти задоволення позову виступив прокурор, наголосивши на відсутності доказів злісного ухилення чоловіка від батьківських обов'язків. Зокрема, у суді з'ясувалося, що 24 січня 2026 року відповідача призвали на військову службу за мобілізацією до ЗСУ. Хоча станом на кінець травня 2026 року за ним значився борг за аліментами у розмірі 71 547,77 гривні, після мобілізації ситуація кардинально змінилася: лише за чотири місяці — з червня по вересень 2026 року — із його зарплати у військовій частині утримали на користь сина понад 50 тисяч гривень (50 033,15 грн).

Чому суд став на бік збереження батьківських прав

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що підстав для застосування крайнього заходу впливу немає. Своє рішення суддя аргументувала кількома ключовими факторами:

  • Об'єктивні обставини служби. Між попереднім рішенням суду (липень 2025 року) та мобілізацією чоловіка (січень 2026 року) минуло недостатньо часу, а доказів того, що він взагалі отримував заочне рішення з попередженням суду, не надано. Наразі ж перебування у лавах ЗСУ об'єктивно обмежує його можливість брати активну участь у житті дитини та особисто прибути до суду.
  • Порушення права дитини бути почутою. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, школяр уже досяг віку, коли здатний сформулювати власні погляди, тож мав право знати про судовий процес і висловити свою позицію. Натомість мати заперечила проти опитування сина як на засіданні органу опіки, так і в суді.
  • Права вітчима вже захищені законом. Суд зазначив, що бажання змінити прізвище дитини шляхом усиновлення новим чоловіком не є підставою для розриву правового зв'язку з рідним батьком. Сімейний кодекс України й без усиновлення надає вітчиму право брати участь у вихованні пасинка та звертатися до суду чи органів опіки для захисту його інтересів.

У підсумку суд повністю відмовив у задоволенні позову та залишив за позивачкою судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 гривні. Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів із дня його вручення.

Коментувати...
Увійти за допомогою ( Зареєструватися? )
або опублікувати як гість
Завантаження коментаря... Коментар буде оновлено через 00:00.

Будьте першим, хто залишить коментар.

Сайт міста Шепетівка ©2005-2026

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua