44-річний Олександр Журавель – солдат, гранатометник мотопіхотного відділення мотопіхотної роти ВЧ 2960. Мужньо виконуючи бойове завдання, загинув 21 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Пустинка Покровського району Донецької області.
Жахлива реальність війни… Тривалий час Олександр вважався зниклим безвісти. Родина понад десять місяців жила надією на диво – на його повернення живим. Але, на жаль, йому не судилося вижити у цій безжальній війні.
Народився захисник у лютому 1980 року в Нетішині. Закінчив третю нетішинську школу, проходив строкову службу в армії. В Острозькому професійному ліцеї здобув професію автослюсаря. Працював на заробітках по Україні, освоїв фах будівельника, багато трудився і в рідному місті.
У перший день повномасштабної війни – 24 лютого 2022 року добровільно мобілізувався через Шепетівський РТЦК та СП, попри те, що був багатодітним батьком і виховував чотирьох неповнолітніх дітей.
Навесні 2023 року зазнав тяжкого поранення під час боїв на Запорізькому напрямку. Після тривалого лікування у військових шпиталях Дніпра та Харкова та реабілітації знову повернувся на фронт – до побратимів і до боротьби за Батьківщину.
Спільна молитва за упокій душі Героя лунала перед будівлею виконкому міської ради. Після прощання чин похорону відбувся в Соборі святого архістратига Михаїла та архангела Гавриїла.
Рідні згадують Олександра як доброго, працьовитого, комунікабельного та люблячого батька, який жив для своїх дітей і України.
У загиблого залишилися діти – Андрій, Наталія, Вікторія, Богдан, племінниці Тетяна та Юлія, сестра Олена, тітки Тетяна та Раїса з родинами.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого воїна Олександра Журавля. Неможливо знайти слова, які вгамують біль утрати… Ми схиляємо голови перед подвигом захисника та перед стійкістю його родини.
Вічна пам’ять і шана Герою.
Відділ з організаційних питань НМР
