В останню земну дорогу провели воїна з села Топірчики Кирилюка Володимира

Наш земляк жив звичайним життям, але мав надзвичайно сильне серце. Коли російський окупант зазіхнув на українську свободу, Володимир, як і тисячі справжніх синів та доньок нашої землі, без вагань став до лав оборонців. Для нього це було не просто рішенням — це було покликанням серця, справою честі. Він вірив у силу українського духу, у те, що свободу нашої держави неможливо зламати. Та, на жаль, 2 вересня оборонець відійшов у вічність…

Прощання було сповнене глибокого символізму: молитви священнослужителів Православної Церкви України, виконання Державного Гімну, вигуки «Слава Герою!» — усе це стало виразом вдячності, яку вже неможливо вимовити особисто, але яку назавжди збереже народна пам’ять. Залпи військового салюту прорізали небо, оркестр заграв бійцю останню мелодію, а серця кожного стискалися від невимовного болю втрати…

Ізяславська громада втратила не просто воїна. Ми втратили Людину, яка жила Україною, боролася за мир і світле майбутнє для нащадків, яка власним прикладом доводила: любов до Батьківщини – це найвища цінність.

Володимир залишив по собі незгасимий вогонь, що горітиме у серцях рідних, побратимів і всіх, хто живе на цій землі. Ім’я нашого оборонця вписане у вічну книгу пам’яті громади, а його подвиг – у серця кожного з нас. Україна буде вільною і незалежною, бо саме такими, як наш оборонець, тримається наш світ.

Вічна шана, доземний уклін і безмежна вдячність воїну Володимиру Кирилюку. Спочивай з миром, наш Захиснику.

Ізяславська міська рада