Народився Володимир 11 травня 1990 року у місті Славуті.
Він був звичайним хлопцем, зі своїми мріями та планами на життя. У сім років батьки віддали Володимира до першого класу загальноосвітньої школи № 2 міста Славута, де він навчався до дев’ятого класу. Далі продовжив здобувати середню освіту у загальноосвітній школі № 9.
Завершивши шкільне життя, Володимир вирішив працювати та самостійно заробляти собі на життя.
Працював на місцевих підприємствах: маслоробний комбінат, «Родорс». Деякий період був у Києві, де підробляв різноробочим.
У квітні 2023 року Володимир був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Службу проходив на посаді стрільця-помічника гранатометника парашутно-десантного батальйону військової частини А1126.
За плечима мужнього воїна – пекельний Покровський напрямок, Авдіївка, бойові виходи та завдання, пов’язані із захистом рідної країни.
Війна залишила глибокий відбиток на його здоров’ї, але не на його мужності. Неодноразові поранення, контузії й тягар пережитого вплинули на його самопочуття. 16 січня 2025 року серце Захисника України передчасно зупинилося.
Солдат Володимир Бондар неодноразово відзначався грамотами вищого командування за зразкову службу.
Рідні та знайомі згадують Володимира як дуже добру та щиру людину, який мав багато друзів. Любив рибалити та відпочивати біля річки. Він завжди допомагав та підтримував тих, кого знав. Йому не шкода було віддати «останню сорочку» для когось, хто цього потребував. Недарма він був донором, адже знав, що його кров може врятувати інших людей.
Працьовитий та життєрадісний, він мав багато планів на життя, але не судилося...
Володимир був не просто захисником, він був гідним сином своєї Батьківщини. Людиною, яка віддала свої сили й здоров’я, захищаючи нас із вами.
У нашого воїна залишилися батьки, сестра, племінники та бабуся.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким відданого Воїна України.
Важко усвідомити цю втрату, неможливо знайти слова розради для рідних і близьких покійного. Тож маємо памʼятати, яку дорогу й страшну ціну ми платимо за нашу державність.
Власними життями та своїм здоров’ям платять захисники за спокійний сон кожного з нас, залишаючи по собі пекучий біль втрати та найсвітліший спомин.
Вічна пам’ять і слава українському захиснику! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК.
