Розділ Події

Сахновецька громада прощалась із захисником Бізілею Віталієм

Автор 01 вересня 2024, 13:40

30 серпня 2024 року Сахновецька громада попрощалась із воїном Віталієм Бізілею. Прощання відбулось в селі Бейзими, поховали захисника на кладовищі в селі Даньківці.

Війна — це безжальний вир, що поглинає мрії, руйнує сім’ї та забирає найдорожчих. Це час, коли кожна втрата залишає глибокий шрам у серці нації, нагадуючи про ціну свободи і незламність людського духу. Повне спустошення, нестерпний біль... і ненависть. Війна продовжує забирати цвіт нашої держави – молодих, активних, найкращих… і приносити горе в наші оселі.

Нашу країну охопила війна. А кожна війна має своїх героїв. Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. В одну мить яскраві кольори літнього дня стали тьмяними й невиразними – двері в дім родини навстіж розчинила непрохана смерть: загинув гранатометник 2 піхотного відділення 3 піхотного взводу 2 піхотної роти в/ч А 4932, солдат-Бізіля Віталій Іванович.

Він був взірцем відданого служіння українському народові, прикладом для всіх військових. Міг зробити ще стільки корисного для своєї країни, свого народу, своєї родини… Та не судилося…

Сотні мешканців Сахновецької громади 30 серпня зустрічали траурний кортеж "живим коридором", віддаючи шану й схиляючи голови перед безцінним подвигом воїна Віталія БІЗІЛІ заради мирного майбутнього.

До рідної домівки Героя тягнувся нескінченний людський потік друзів, рідних, однокласників, товаришів, представників громади, побратимів, односельців. Нестерпна спека не могла завадити усім віддати останню шану тому, хто заради усіх нас пожертвував найдорожчим – своїм життям.

Голосили рідні, які ніяк не могли повірити, що їхнього такого молодого, доброго, світлого чоловіка уже немає на цьому світі. Не стримували сліз усі, хто прийшов розділити велике горе із родиною...

Сахновецька сільська рада висловлює найщиріші співчуття рідним та близьким, односельчанам, всім, хто знав і любив Віталія… Нехай Господь допоможе пережити біль непоправної втрати… Низько схиляємо голови в скорботі. Герої вмирають, але залишаються в наших серцях назавжди. Допоки ми живі – житиме пам'ять про наших захисників. Вони віддали життя, аби ми жили у мирній та квітучій Україні. Вшанування їх пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх Героїв. Доземний уклін, Герою! Вічна слава і пам’ять!

Сахновецька громада

Відео

0
репостів
0
репостів