Андрощук В.І. народився 11 березня 1975 року у селі Судилків. Тут навчався у Судилківській зош I-III ст.. Зростав добрим, уважним юнаком, працелюбним і відповідальним.
Після закінчення школи навчався у Шепетівському профтехучилищі № 20, здобув спеціальність електрика. Потім була строкова служба у лавах армії, пізніше - праця на хлібозаводі, залізниці у м.Шепетівці, а коли потрапив на роботу до Києва, то віддався своїй професії електрика і вже не зраджував їй аж до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України. Був першокласним електриком, мав золоті руки майстра і господарника.
Зустрів свою долю, разом з дружиною Ольгою створили міцну сім’ю. Жили дружно і щасливо, виховували доньку Катрусю. Разом мріяли, разом складали плани на майбутнє, все робили по-родинному спільно і разом.
Усе в один момент перекреслила клята війна. На початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Віктор Іванович повертається з Києва додому і вже 27 лютого 2022 року, призваний на військову службу за мобілізацією Шепетівським РТЦК та СП, стає на захист рідної землі.
Мужній, відважний Воїн-Захисник, вірний син України, великий патріот і життєлюб до останнього подиху виконував священний обов’язок захисту Батьківщини. Приїздив на ротацію, але лише для того, щоб підлікувати рани і одночасно старався зібрати допомогу для своїх побратимів. Його поважали за чесність, надійність та вміння прийти на допомогу і підтримати ближнього у важку хвилину.
Андрощук В.І. - водій-сапер інженерно-саперного взводу однієї з військових частин, солдат, загинув 13 серпня 2024 року у районі одного з населених пунктів Сумської області під час виконання бойових завдань та здійснення заходів з національної безпеки та оборони. За мир в Україні, за кожного з нас, Він віддав найдорожче – своє життя.
Страшна війна забрала життя, забрала нездійснені мрії, забрала люблячого сина у батьків, люблячого чоловіка у дружини, люблячого татуся у доньки. Непоправна втрата незагойною раною ятрить душу. Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Воїна-Захисника.
Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, однокласники і всі, хто знав Віктора Івановича. Односельці зустріли та провели Захисника України в останню дорогу «живим коридором» Шани. Яскраве сонце несамовито гріло погожу днину серпня, супроводжуючи траурну процесію, а гіркі сльози пекучим болем проникали в саме серце. Боляче, дуже боляче…
Поховали Віктора Івановича Андрощука в рідному Судилкові з усіма військовими почестями.
Світлий спомин про звитягу і подвиг Захисника України Андрощука В.І. назавжди залишиться в наших серцях.
Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна пам’ять Герою України...
Розпорядженням сільського голови 17, 18, 19 серпня оголошено Днями жалоби на території громади.
