Андрощук О.І. народився 16 травня 1980 року у селі Судилкові. Тут пройшло дитинство та юність, тут навчався у місцевій школі. Зростав доброзичливим, чуйним юнаком, цінував дружбу, мав багато друзів і сам був хорошим другом. З Олександром було затишно та комфортно усім: родині, сусідам, друзям, однокласникам, односельцям, колегам по службі і роботі. Понад усе любив рідний край, рідне село Судилків, свою родину, своїх односельців.
З дитинства Олександр був дуже трудолюбивим, про таких кажуть: «Робота кипіла в його руках», тому, де б не працював, завжди був успішним та відзначався повагою керівництва та колег. Після закінчення Судилківської ЗОШ I-III ступенів здобув професію токаря у Шепетівському професійному ліцеї. Потім була строкова служба у лавах ЗСУ, після армії влаштувався на службу в одну із військових частин м.Шепетівки. Працював 9 років у ДУ «Шепетівська виправна колонія», звідки був переведений працювати у виправну колонію у місто Кривий Ріг. А от професія токаря таки «наздогнала» Олександра: у Кривому Розі працював першокласним токарем у Криворізькій гірничо-транспортній компанії.
21 квітня 2023 року Андрощук О.І. Металургійно-Довгинцівським ОРТЦК та СП був призваний на військову службу. Вірний Військовій присязі син України, хоробрий, відважний, мужній воїн, вірний побратим, великий патріот і життєлюб до останнього подиху виконував священний обов’язок – захищав рідну землю та кожного з нас від російського окупанта.
Андрощук О.І. - головний сержант 1 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення 5 батальйону оперативного призначення однієї з військових частин Національної гвардії України, старший сержант, героїчно загинув 13.05.2024 року у бою за нашу Батьківщину поблизу одного з населених пунктів Пологівського району Запорізької області.
Сьогодні Андрощук О.І. востаннє побував на земних гостинах у найрідніших та найдорожчих серцю людей в селі Судилкові. Куди б не закидала Його доля, сюди, у Судилків, Він летів крильми до своєї матусі і всіляко їй допомагав (тато відійшов у засвіти). Був люблячим сином, братом, чоловіком, люблячим татком двох синочків-красенів. Біль, сльози, гіркота непоправної втрати… Розділяємо горе родини. Низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою пам’яттю Героя України.
Провести Захисника України до місця останнього спочинку прийшли побратими-військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, однокласники і всі, хто знав Олександра. Односельці зустріли Захисника та провели в останню дорогу живим коридором Шани. Плакали всі, бо болить, нестерпно болить…
Поховали Андрощука О.І. у рідному Судилкові з усіма військовими почестями.
Пам’ятаємо і ніколи не забудемо Його звитягу та подвиг – Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна пам’я ть…
Розпорядженням Судилківського сільського голови 20, 21, 22 травня 2024 року оголошено Днями жалоби.
