Ховали захисника у селі Радісне Шепетівського району. Саме тут у 1986 році й народився Богдан.
Щоб провести воїна в останню дорогу та віддати шану, прийшли побратими, рідні, близькі та друзі, небайдужі жителі громади.
На домовині воїна — Державний прапор — символ нескореності нашої нації, символ держави, за яку наближав довгоочікувану перемогу над московськими окупантами, за яку віддав своє життя.
Неможливо осягнути скорботу рідних, які назавжди втратили дорогу серцю людину. Та назавжди в серці нашої громади залишиться подяка за відданість та самопожертву нашому захиснику. Ми пам'ятаємо всіх загиблих/померлих воїнів та віримо, що пролита кров наших хлопців не пройде безслідно. Ці факти відваги стануть нашою історією, що твориться на шляху до перемоги.
Герої не вмирають! Вони житимуть у нашій пам’яті вічно!
Схиляємо голови перед подвигом Героя-земляка!
Розділяємо з рідними біль тяжкої втрати!
