Його самопожертва та мужність – приклад для багатьох, а його відвага залишиться назавжди вписаною в історію нашого народу.
Народився Олександр 10 квітня 2002 року в місті Славуті.
Навчався в НВК «СЗОШ І-ІІІ ст., ліцей «Успіх». У 2019 році закінчив Мукачевський ліцей №1, де отримав атестат про середню освіту.
Пізніше вступив до Київського національного університету фізичного виховання та спорту України на факультет «Тренерська діяльність в обраному виді спорту».
Професійно займався футболом. Успішно виступав за футзальні команди «Сокіл-2» та ФК «Славута». Грав в футбольних клубах «Мункач» м. Мукачево та «Любомир» м. Київ.
Окрім футболу займався боксом в клубі БК «Патріот» та відвідував секції боротьби «Самбо».
Згодом, відклавши кар’єру футболіста до мирних часів, добровольцем пішов захищати Україну доєднавшись до підрозділу, у якому служили його друзі.
У березні 2022 року Олександр потрапив у підрозділ Територіальної оборони «Азов», який згодом перетворився у Полк «Сил Спеціальних Операцій Азов», а в подальшому переріс у 3-тю окрему штурмову бригаду Збройних Сил України.
Під час служби у війську постійно проявляв ініціативу, користувався авторитетом та повагою серед побратимів, неодноразово заохочувався командуванням та був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
Командир відділення протитанкових ракетних комплексів військової частини А-4638, молодший сержант Олександр Тихонець загинув 19 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на півдні населеного пункту Бахмут Донецької області, в результаті ворожого обстрілу.
Олександр завжди більше переймався проблемами оточуючих ніж своїми, хвилювався за батьків та брата. Він був гордістю та надією батьків, прикладом для підростаючого покоління. Саме таким цього дня згадували Героя його рідні, друзі, побратими.
Відспівали захисника України у храмі Покрови Пресвятої Богородиці.
Бійці полку “Азов”, проводжаючи свого побратима в останню земну дорогу, вшанували пам’ять Олександра Молитвою українського націоналіста та 21-м (по кількості повних років життя молодого воїна) віджиманням від землі. А друзі по спорту запалили на його честь патріотичні вболівальницькі димові шашки.
Поховали Героя на «Новому кладовищі» із усіма військовими почестями.
Міський голова, виконавчий комітет та депутатський корпус Славутської міської ради висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Героя.
Жодними словами не вгамувати пекучий біль і не загоїти рани в душі від непоправної втрати. Світлий спомин про мужнього воїна, вдячність за його подвиг, назавжди житиме в наших серцях.
Слава Україні! Героям слава!
Пресслужба Славутського МВК.
