Ця рослина, відома також як біла водяна лілія, захоплює своєю витонченою красою. Великі листки латаття створюють тінь на поверхні води, забезпечуючи комфортне середовище для риб та інших водних організмів, де вони можуть ховатися від хижаків і сонця.
Корені латаття допомагають очищати воду, поглинаючи поживні речовини і тим самим запобігаючи надмірному розростанню водоростей.
Латаття біле – це не просто квітка, а важливий елемент природної гармонії, який підтримує здоров'я та баланс водних екосистем.
Біологічні характеристики
Росте у водоймах із повільною течією, до дна прикріплюється великим міцним кореневищем товщиною до 10 см, вкритим бурими лусками. Від нього на поверхню води на довгих черешках піднімаються плаваючі великі цілісні листки овальної форми з серцеподібною основою.
Листки довгочерешкові, цілокраї, плаваючі, серцеподібно-овальні до 30 см завдовжки. Квітки двостатеві, правильні, великі, до 16 см у діаметрі. Пелюстки білі, трохи довші за чашолистки, до центру зменшуються і поступово переходять у тичинки. Цвіте у червні — серпні. Плід — ягодоподібний, зелений, багатонасінний, його поверхня вкрита рубцями. Достигає у серпні — вересні.
Великі красиві квітки сидять по одній на кінцях довгих бурих квітконіжок, що, як і черешки листя, відходять від кореневища. Черешки і квітконіжки дуже міцні й еластичні. Всі частини квітки розміщуються по спіралі. Віночок з численних білих пелюсток оточений зеленими (із зовнішнього боку) і білуватими (з внутрішнього) чашолистками. Пелюстки зменшуються до середини. У центрі квітки численні тичинки з довгими жовтими пиляками. В самій середині — маточка з жовтогарячою приймочкою. Квіти на ніч ховаються у воду, але вранці спливають на поверхню у вигляді великих овальних бутонів, які через деякий час поволі розкриваються. О 5—6-й годині вечора квіти починають поволі закриватися і опускатися у воду.
Блискучі, глянсуваті листки латаття зверху покриті восковим нальотом і не змочуються водою. Обірвані черешки піднімаються на поверхню і плавають. Молоде листя, що не досягає поверхні води, згорнуте в трубку.
Кінчики пелюсток латаття виділяють нектар. Їх відвідують жуки, мухи і бджоли. Комахи переносять пилок з квітки на квітку, запилюючи маточки. Після запилення квітка в'яне і виростає плід з чорним насінням. Підсмажене насіння латаття можна вживати як замінник кави. Квіти медоносні, крім запилення комахами, можливе й самозапилення.
Насіння має повітряні мішки і плаває. Оболонку насіння білого латаття їдять птахи і риби, які сприяють його поширенню. Повітря з оболонки поступово виходить, і тоді насіння опускається на дно.
Практичне значення
Кореневище білого латаття містить багато поживних речовин: крохмалю 49 відсотків, білка 8 відсотків і цукру до 20 відсотків. В кореневищі латаття міститься багато дубильних речовин, що оберігають його від гниття у воді. З кореневища можна отримати борошно.
Для виготовлення лікарських форм заготовляють кореневища, квітки і листя. Листя збирають під час цвітіння рослини, кореневища виривають від початку цвітіння і до похолодання.
Кореневище містить алкалоїди (німфеїн), флавоноїди, дубильні речовини, вітаміни (А, В, С), органічні кислоти. У пелюстках квіток є флавоноїди (кемпферол, кверцетин); у насінні — дубильні речовини, карденолід, німфалін, жирна олія.
Кореневище білого латаття їстівне, нагадує смаком їстівний каштан. Перед приготуванням його вимочують у воді, кілька разів міняючи її. З корневища вимиваються дубильні речовини, а після варіння чи смаження повністю зникає гіркуватий присмак.
