Суть конфлікту: німецький контрагент та трансфертне ціноутворення
Спір між цукровим заводом із Шепетівки та Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області виник за результатами документальної позапланової перевірки, проведеної у липні 2025 року. Податківці встановили, що протягом 2020 року ТОВ «Шепетівкацукор» здійснило господарські операції з німецькою компанією «Glass & Wolff Metalltechnik» GmbH & Co. KG на загальну суму 11 789 075,25 гривні.
Оскільки річний дохід українського підприємства перевищив 150 млн грн, а обсяг операцій із цим контрагентом перетнув позначку в 10 млн грн, ДПС кваліфікувала ці правочини як контрольовані операції відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 Податкового кодексу України. Проте підприємство не подало у визначений строк (до 1 жовтня 2021 року) звіт про контрольовані операції за 2020 рік.
На підставі цього 14 серпня 2025 року ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 19583/22-01-23-06/00373391, застосувавши до ТОВ «Шепетівкацукор» штрафні санкції у розмірі 630 600 гривень.
Аргументи сторін та «прозорість» німецьких партнерств
Підприємство оскаржило рішення ДПС у суді. «Шепетівкацукор» наполягало, що операції не підпадають під категорію контрольованих, а також надало довідку податкової інспекції м. Цефен (ФРН) про те, що німецька компанія є резидентом Німеччини й сумлінно сплачує податки.
Утім, під час судового розслідування та за результатом запиту ДПС України до Центральної федеральної податкової служби Німеччини (BZSt) з'ясувалися суттєві нюанси німецького податкового права:
-
Компанія «Glass & Wolff Metalltechnik» GmbH & Co. KG за своєю організаційно-правовою формою є комерційним партнерством (Personenhandelsgesellschaft), а не корпорацією.
-
За законами Німеччини такі партнерства є податково «прозорими» — вони самі не сплачують корпоративний податок на прибуток (сплачують лише місцевий торговий податок), а прибуток оподатковується на рівні їхніх засновників/партнерів.
-
Через це саме партнерство не вважається окремим податковим резидентом ФРН щодо податку на прибуток, що автоматично робить операції українського бізнесу з ним контрольованими.
Надана позивачем довідка з Німеччини лише підтверджувала відсутність поточного боргу, але не доводила сплату безпосередньо корпоративного податку самим партнерством.
Перебіг судового розгляду
Розгляд справи пройшов усі судові інстанції:
-
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 3 листопада 2025 року (суддя П.І. Салюк) повністю відмовив ТОВ «Шепетівкацукор» у задоволенні позову.
-
Сьомий апеляційний адміністративний суд (м. Вінниця) постановою від 5 травня 2026 року залишiв рішення суду першої інстанції без змін.
-
Верховний Суд відкрив касаційне провадження у травні 2026 року і за клопотанням сторін провів засідання в режимі відеоконференції з трансляцією в мережі Інтернет.
9 вересня 2026 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі головуючої судді І.Л. Желтобрюх, суддів О.В. Білоуса та Н.Є. Блажівської постановила залишити касаційну скаргу підприємства без задоволення, а винесені раніше судові рішення — без змін.
Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Таким чином, підприємство зобов'язане сплатити до бюджету донарахований штраф.
Нагадаємо, що шепетівський виробник цукру не вперше має проблеми з податковою. 19 лютого 2025 року Хмельницький окружний адміністративний суд розглядав адміністративну справу за позовом ТОВ "Шепетівкацукор" проти Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Підприємство вимагало визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №27146/2201-0710 від 01.11.2024, яким йому було донараховано грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9 032 993,75 грн, з яких 8 453 412 грн – основний платіж і 579 581,75 грн – штрафні санкції. Однак й тоді суд відмовив ТОВ "Шепетівкацукор".
