Планується, що ліміти на вихідні P2P-перекази можуть скласти 100 000 грн та 30 операцій на місяць для одного рахунку.
Обмеження, яке буде базуватись на квітневому рішенні РНБО щодо протидії нелегальному гральному бізнесу, мають намір впровадити впродовж місяця, передає кореспондент LIGA.net.
"Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів з рахунків фізосіб в 100 000 грн на місяць та обмежити кількість таких переказів 30 впродовж місяця. За нашими розрахунками, 95% клієнтів банків цих обмежень навіть не помітять. Натомість проводити тіньові платежі зловмисникам, які користуються картками фізосіб для, наприклад, несплати податків та злочинної діяльності, стане складніше і дорожче", – зазначив на зустрічі зі ЗМІ заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
Обмежувати вхідні транзакції не планують, аби не ускладнювати діяльність, наприклад, волонтерам. До того ж за наявності підстав та підтверджень ліміти, як виключення, можуть і збільшувати.
За даними Нацбанку, обсяги подібних тіньових переказів можуть становити мільярди гривень. Водночас використовуються картки фізосіб, які свідомо надають зловмисникам свої персональні дані для цього. Потім через картки пенсіонерів чи студентів з місячним доходом у кілька тисяч гривень можуть проводити нехарактерні платіжні операції на мільйони гривень за день.
З осені 2023 року НБУ фіксує аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснюються такі перекази, та середніх сум переказу в окремих банків-емітентів. Зокрема, один із найбільших банків-емітентів передав інформацію в НБУ щодо виявлених дропів (людей, які за винагороду надають зловмисникам/шахраям доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу) – це понад 10 000 клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року. Інший банк виявив понад 4000 скомпрометованих карток за цей самий період.
Так, за оцінками аналітиків CASE Україна, держава втрачає орієнтовно не менше 100 млрд грн на рік через схеми з ПДВ, контрафакт, сірий ринок підакцизних товарів, заробітні плати "у конвертах" тощо.
"Якщо ці люди свідомо передають свої персональні дані щодо карток для незаконної діяльності, то скажіть, чим вони відрізняються від, наприклад, наркокур'єрів", – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.
У перспективі після зміни законодавства можливе створення реєстрів, які використовували для таких карток із подібними операціями.
Також у рамках протидії тіньовим платежам регулятор планує ввести для фінкомпаній вимоги щодо наявності уставного капіталу, який буде прив'язаний до відсотків операцій від суми платежів.
Варто зазначити, що всі ці нововведення маюь ще одну мету. Як вважають у Просвітницькому проекті про економіку від аналітичного центру CASE Україна "Ціна держави", насправді це направлено, щоб обмежити розрахункові операції з оплати послуг та товарів.
Щоб як мінімум умовні перукарні чи онлайн-магазини переходили на ФОП.
Цілком очікуване рішення. Рано чи пізно "вольниця" з переказами мала закінчитися.
