Сила воли против лени
На чьей вы стороне? На стороне силы? Логично.
Мне сила воли всегда представлялась как большой, сильный и твердый кулак, заставляющий делать зарядку по утрам, не курить пару дней/недель/месяцев, читать таки Войну и мир и делать прочие некомфортные, но, несомненно, полезные вещи. Лень наоборот — диван, телевизор, соц-сети, компьютерные игры. В моем случае сила воли иногда брала верх над ленью, но редко и ненадолго.
И вот вспомнился мне Сиддхартха Гаутама (он же Будда) — мудрейший и изящнейший лентяй. И теперь я спокоен — я не делаю зарядку по утрам и не читаю Войну и мир. Зато с большим удовольствием провожу дни, а иногда и бессонные ночи, занимаюсь тем (довольно таки нелегким) трудом, который позволит более полно и насыщено предаться всем прелестям лени.
Так на чьей вы стороне? Я лично — на стороне лени.
------------------
Коментарі
Якщо вsдверто, то мало що зрозумів. Певно на ніч не варто забивати такими роздумами голову
ввечері задіяні куски мозку, які відповіжають за емоції, а зранку - за логіку.
Тому наніч, напевно, таки не варто
А я і зранку мало шо вкурив)))
Быть на стороне лени без силы воли - депрессивное и пагубное дело...
Не будь силы воли, трудно было бы уловить прелести жизни... была бы сплошная лень и деградация.
А на контрасте очень хорошо видны все краски жизни...
Вот заставил себя пробежаться с утра, и уже с чистой совестью так сказать можно полениться... да к тому же чувствуешь себя немного лучше и бодрее. Еще что-то заставил себя сделать - вообще замечательно. Того и гляди на лень времени не останется.
Хотя лень такая штука, что на нее всегда есть время.
Другое дело, когда силу воли приходиться проявлять все время, вставая каждое утро на работу, которая кажется каторгой.
И не поленишься так сказать и сила воли уже натянута как струна...
Тогда о лени мысли не приходят, особенно если нужно кормить семью.
Нєє! Вставати кожен раз на роботу це не сила волі, а це необхідність - раз не встанеш - і виженуть.
А заставляти себе зранку пробігатись чи ще щось - ну якось це з-під палки, причому власної. Навіщо таке самобічування, якщо можна по іншому.Нашо заставляти себе щось робити, якщо можна заставити себе хотіти робити те, що потрібно.
Блін. Розвів тут філософію... ммм. суть така: я просто рахую, що такої штуки, як сила волі - її просто не існує.
Є тільки бажання, або сильне або не дуже. Якщо ДУЖЕ сильно хочеш стати схожим на Аполона фігурою - будеш зранку вставати, бігати і зарядку робити - і це буде в кайф.
От і лінь, будучи по суті негативною якістю, з іншого боку може бути прекрасним мотиватором - чим більше зараз попрацюю - тим приємніше, довше і якісніше можна буде полінитись потім.
Ну что же тут поделаешь, тема то философская...
Твоя точка зрения довольно интересна... но...
Как найти пропорцию работы и лени?
Как можно заставить нравиться то, что не является приятным и полезным?
Кароч судячи по всьому пост про те яка вода мокра а мило мильне
Дивно чому я тільки цей блог побачила, але по суті все в нашому житті підпорядковано 2 речам. Перша - цікавість, друга - необхідність. Потреба, необхідність у людини є завжди, і по суті її завжди потрібно ставити на перше місце, адже якщо весь свій вільний час присвячувати цікавості, то який нам з того толк? Цікавість до тв, інтернету, другорядних речей призводить до ліні по відношенню до необхідності. Я не думаю, що саме це хотів сказати Будда, можливо він мав на увазі те, що ми називаємо відпочинком і дозвіллям? Якщо врахувати, що люди 21 століття дозвіллю приділяють більше половину свого часу, то це вже не дозвілля а лінь. Тому я однозначно проти ліні. у всякому разі як казав Цицерон у кожного з нас є свої обов"язки, а як і хто їх виконує це вже на совісті кожного. ІМХО