Відразу кажу - я противник героїзації будь-кого, бо тут завжди купа брехні, по-іншому не буває, і Ватутін - це лиш те, що сьогодні втрапило в око. І це не тому, що там стоїть релігійна будівля Свідків Єгови :) Отже...
Тут раптом мелькнула інфа, що генерал Ватутін, який у 43-му звільнив Київ, виявляється, не належить до списку осіб, що підлягають декомунізації.
Окремі люди, відповідної політичної орієнтації, називають його "катом". Сперечатись не буду - я цим питанням не займався. Однак Інститу національної памяті - займався. Власне він і склав той список, за яким декомунізація проводиться. Цікаво, що спершу оперували думкою історика і політика Володимира Сергійчука, який, власне, Ватутіна недолюблює, з огляду на його, Сергійчука нинішню наукову специфікацію - ОУН-УПА, які тому ж таки Ватутіну віка й вкоротили (десь на Рівненщині, здається).
Згодом Інститут цю думку переглянув і вилучив Ватутіна з "чорного списку", більш того, сьогодні надає довідки, що ця історична постать під "перейменувальні" закони ніяк не підпадає.
Те саме стосується і "спогадів", такого собі Ю. Коваленка, який ніби-то стояв і чув як той генерал не дав передати Сталіну слова про "геноцид" влаштований Ватутіним. Це той самий Коваленко, який, з його ж слів, ще 11-річним хлопцем ходив в 37-му році до обласного центру Сумської області (хоча такої області не існувало аж до 1939-го року) до НКВС правди добиватись. Все це чудово описано Павлом Бондаренком.
Я розумію - Київ, Ватутін - до чого тут Шепетівка? ОК. Але і по Степану Бандері щось жодних шепетівських звязків я не прослідковую. І якщо хтось думає, що Степану Бандері це перейменування хоч на крихту поліпшило карму в очах шепетівчан - він дуже сильно хоче видати бажане за дійсне. То все ж таки - чому?
